Чому збільшили обсяг державної дотації аграріям у 2018 році?

 

Механізм збільшення обсягу державної підтримки АПК був закладений у проекті бюджету на 2016 рік — має виділятися мінімум 1% від аграрного ВВП. Про це розповів генеральний директор асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Тарас Висоцький, коментуючи постанову уряду про розподіл дотацій.

“Уряд схвалив програми підтримки аграріїв на 2018 рік. Загальна сума підтримки становитиме 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн в минулому році. Таке зростання — це не є заслуга уряду, це очікувана річ. Адже ще в 2016 році, коли голосувався бюджет, в законі було прописано, що щороку мінімум 1% аграрного ВВП буде виділятися на державну підтримку. Саме аграрне ВВП у нас збільшується, зокрема і в гривні, тому державна підтримка зросла. І на майбутнє об’єм державної підтримки в гривні буде зростати, оскільки аграрний сектор демонструє ріст”, — зазначив він.

Т.Висоцький додав, що українські аграрії понад місяць чекали на схвалення урядом цієї програми підтримки АПК.

"Державний бюджет був проголосований ще в грудні. Січень місяць нового року майже пройшов, а без даного документу аграрії не могли працювати за державною підтримкою. Тому схвально, що ми дочекалися цього рішення, це безумовно позитив", — сказав він.

Тепер представники вітчизняного АПК та експертна спільнота очікують публічного представлення документу, додав Т.Висоцький.

"У нас є чітке розуміння, на що підуть кошти, тому що це прописано у бюджеті. Це є фермерство, тваринництво, компенсація техніки, садівництво. Є вектори — вони були озвучені сьогодні урядом. Але все ж варто дочекатися їх публічного представлення. Тому що вектори підтримуються, напрямки зрозумілі, а от на скільки буде можливо ефективно реалізувати цю державну підтримку — зробимо висновки після публічного обговорення“, — пояснив він.

Водночас, за даними експертів, дотації українським аграріям залишаються мізерними у порівнянні з європейськими сусідами. Зокрема, в Польщі бюджет агродотацій у двадцять разів більше, ніж в Україні. З цієї причини держава робить ставку на високоприбуткові підприємства, на кшталт “МХП”, здатних витримати конкуренцію на зарубіжних ринках і забезпечити Україну валютною виручкою навіть в таких жорстких умовах.

 

 

 

 

У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників

 

Близько 70% респондентів вважають, що передумовою зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення має бути комплексне нормативно-правове урегулювання цього питання, а також встановлення спеціальних обмежень, які діятимуть в інтересах українського народу, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи результати проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні на прес-конференції.

У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників. А це означає, що пропозиція на ринку земель у разі його запровадження може скласти 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь, поінформувала завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки, д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, придбати земельні ділянки виявило бажання близько 48% землекористувачів.

Переважна більшість селян обізнані в тому, якою насправді є вартість сільгоспугідь: 39,4% вважають, що ціна має бути в межах 6 тис. дол. США/га, ще стільки ж респондентів оцінюють 1 га в 12 тис. дол. США.

Втім, прийнятна для викупу земель ціна є суттєво нижчою, зауважила Ольга Ходаківська. Половина опитаних землекористувачів (54%) готові заплатити не більше 1000 дол. США/га, і лише кожен шостий (15,3%) – 2500 дол. США/га.

Найбільш прихильною до можливого уведення купівлі-продажу земель є та частина власників земельних паїв, які обробляють їх самостійно. При цьому більшість із них висловлюються за обмеження обігу земель фізичними особами (16%), або ж громадянами України та фермерськими господарствами (12%).

Трохи більше половини (58,1%) представників територіальних громад підтримують необхідність запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, однак вважають, що дане питання зараз не на часі.

За результатами проведеного опитування, однією з суттєвих перешкод на шляху запровадження ринкового обігу земель є брак обігових коштів у потенційних покупців. З огляду на це респонденти цілком справедливо зазначають, що процес «запуску» ринку земель має доповнюватися механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу з наданням пріоритету тим, хто самостійно господарює на землі або молодим фермерам, які хочуть започаткувати власну справу.

Результати анкетних опитувань вказують на те, що власники земельних паїв, як і землекористувачі досить помірковані у відповідях з питань запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Однак, обираючи майбутню модель земельних відносин в Україні значна частка опитаних відповіла, що хотіла б господарювати на землі, що буде їх власністю, підсумувала Ольга Ходаківська.

 

 

 

Скільки потрібно коштів для створення молочних кооперативів в Україні

 

Повномасштабний запуск в Україні мережі «молочних кооперативів» коштуватиме бюджету близько 7 млрд грн.

"Якщо кожне село матиме таке устаткування, то населення зможе здавати молоко вищого ґатунку.  В Україні приблизно 27 тис. сіл, і на кожен населений пункт необхідно в середньому 1,5 приймальних пункти, загалом на всю країну їх потрібно 37 тис. Вартість обладнання одного доїльного пункту з молокопроводом, холодильною та фільтрувальною технікою становить близько 200 тис. грн. Отже, загальна необхідна сума — близько 7 млрд грн", — зазначила голова Асоціації Ірина Паламар.

У свою чергу заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова сказала, що у 2018 році на розвиток тваринництва в бюджеті цього року передбачено 4 млрд грн.

"На виклики галузі в бюджеті цього року передбачена висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Увагу буде зосереджено на будівництві та реконструкції молочнотоварних ферм, доступі до необхідного обладнання, покращення генетичного потенціалу поголів’я. Одним з інструментів буде доступне кредитування. Водночас, для невеликих господарств раціонально йти до підвищення якості молока через кооперацію. Адже молочні кооперативи також потрапляють під програму державної підтримки через компенсацію вартості закупленого обладнання та техніки», — зазначила заступник міністра.

Уряд схвалив програми підтримки аграріїв на 2018 рік

 

Версія для друку

7 лютого Кабінет Міністрів України схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн в минулому році.

«Сьогодні ми розпочинаємо безпрецедентну державну підтримку агропромислового комплексу. Пріоритети – розвиток тваринництва, фермерського і кооперативного руху, підтримка садівництва та виробництва української сільгосптехніки», - наголосив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Основні зусилля сконцентровано на галузях, які зможуть забезпечити довготривалий економічний ефект. 

Зокрема, передбачено: 
- компенсація 25% вартості придбання нової сільгосптехніки та обладнання українського виробництва.
- компенсація частини тіла кредиту, залученого на будівництво тваринницьких комплексів, що формує ефективну ставку на рівні 3%, відшкодування вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, збудованих за власний кошт інвестора, а також здешевлення до 3% позик для проектів, що реалізуються в сфері аквакультури, вівчарства, козівництва тощо. 
- здешевлення утримання ВРХ молочного напрямку на агропідприємствах із розрахунку 1 500 гривень/голову/рік.
- здешевлення утримання молодняку (до 1 року), що утримується в господарствах громадян із розрахунку 2,5 тисячі гривень/голову/рік.
- здешевлення на 80% вартості посадкового матеріалу у садівництві та ягідництві.
- малим та середнім фермерським господарствам передбачено відшкодування 100% вартості закупленого українського насіння, 90% вартості дорадчих послуг. Також ця категорія сільгосптоваровиробників отримає доступ до дешевого кредитного ресурсу, а також користується додатковою преференцію при купівлі української сільгосптехніки – їм компенсується 40% її вартості. 
- в рамках підтримки та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів держава співфінансуватиме проекти, які реалізуються СОК в тваринництві, садівництві, будівництві овоче- та фруктосховищ, беручи на себе 70% витрат на придбання нового обладнання для них. 

"Наше завдання – зупинити негативні тенденції в стагнуючих зараз галузях і закласти дієвий фундамент для зростання всього АПК. Ресурс, що направляється на підтримку тваринництва, зокрема, матиме ефект і за межами цієї галузі, оскільки відновлення господарств та нарощування поголів’я дозволить утримувати ціни на внутрішньому ринку та створити нові робочі місця на селі», - відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Він підкреслив, що в результаті реалізації програм держпідтримки, Уряд прагне затвердити статус фермера як основного гравця в українському АПК та наростити частку, що зараз генерується фермерськими господарствами в сільскогосподарському ВВП з поточних 6% щонайменше до 10%. 

Детальніше із програмами державної підтримка аграрного сектору можна ознайомитись в презентації (https://www.slideshare.net/ssusera9a6cb1/ss-87379177).

Депутати відхилили законопроекти про передачу землі тергромадам

 

Версія для друку

Верховна Рада відхилила президентський та два депутатських законопроекта.

ВР відхилила законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин», внесений Президентом Петром Порошенко.

За ухвалення відповідного законопроекту № 7363 у першому читанні проголосували 205 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Також Рада відхилила два альтернативні депутатські законопроекти - № 7363-1 та № 7363-2

Законопроект № 7363 передбачає передачу в комунальну власність ОТГ земель, крім тих, які мають важливе значення для держави. «Повноваження розпоряджатися іншими землями по завершенні процедури об’єднання територіальних громад пропонується передати до районних державних адміністрацій», - зазначила доповідач законопроекту, представник Президента в парламенті Ірина Луценко.

Законопроектом пропонується передати повноваження із розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, об’єднаним територіальним громадам (крім розпорядження землями оборони, землями природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, іншими землями, які мають важливе значення для держави), позбавивши цих повноважень Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. «Це буде стимулом для інших громад для об’єднання», - йдеться в пояснювальній записці законопроекту.

Крім того, у законопроекті виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям передбачено надання повноважень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та ліквідацію самоврядного контролю у цій сфері.

Законопроект також передбачає порядок встановлення меж територіальних громад. Пропонується встановити, що статус виробника сільськогосподарської продукції поширюється на фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, у тому числі сімейне, шляхом включення їх до платників єдиного податку четвертої групи.

Проектом планується перехід від сталих ставок єдиного податку для платників четвертої групи – юридичних осіб до диференційованих ставок, що залежать від визначених органами місцевого самоврядування ставок земельного податку. При цьому передбачається законодавче встановлення різниці між ставками земельного податку та ставками єдиного податку для таких платників четвертої групи.

Як повідомлялось, у вересні 2012 року було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», згідно з яким, починаючи з 1 січня 2013 року, усі землі в Україні вважаються розмежованими. Цим законом визначено, що всі землі, які знаходяться на території сільських, селищних, міських рад, але не входять до земель населених пунктів, залишаються у власності держави. Водночас після 2013 року в Україні розпочався процес об’єднання громад.

Яким буде розподіл 6,3 млрд грн агродотацій в поточному році?

 

Версія для друку

На цьому тижні міністерство аграрної політики має подати до розгляду в Кабмін остаточний проект розподілу дотацій, виділених на підтримку АПК в 2018-му році. Про це пише Григорій Кукуруза, економіст IMF group of Ukraine, у своєму блозі на НВ. 

Незважаючи, на відносну незначимість питомої ваги цієї суми (6,3 млрд грн, або 0,64%) в загальних витратах держави, сам факт її існування і структура розподілу вже другий рік поспіль супроводжуються суттєвим резонансом в медіа-просторі. Смію припустити, що ні випадковому, - а якісно організованим лобістами і піарниками конкуруючих агрохолдингів з різних підгалузей, які бажають представити конкурентів у поганому світлі і побічно змусити міністерство змінити параметри програм підтримки.

Але позиція міністерства тверда: дотації повинні бути розподілені таким чином, щоб максимально зміцнити продовольчу безпеку країни, шляхом зниження динаміки цін на основні продукти харчування та сприяння розвитку конкуренції в АПК.

Для того, щоб дати оцінку ефективності розподілу дотацій в 2017-2018-му роках, важливо пам'ятати в будь макроекономічних умовах відбувалося їх впровадження. Нагадаю, що до 2016-го року в сільському господарстві України діяла система спецрахунків ПДВ, яка дозволяла аграріям акумулювати весь сплачений ПДВ на спецрахунках, а потім використовувати його на виробничі потреби. В середньому, завдяки даній пільзі аграрії отримували до 9-10% від свого операційного доходу (виручки).

 

Однак, після того як в 2014-2015-их роках квазіфіскальний дефіцит бюджету (з урахуванням витрат на рекапіталізацію держбанків і НАК Нафтогазу) склав безпрецедентні 13,7% і 5,9% ВВП відповідно, Міністерство фінансів вирішило істотно обмежити% повернення акумульованого ПДВ аграріям : до 15% для рослинництва, 50% для птиці і свинарства і 80% - для скотарства. За моїми оцінками, це зберегло бюджету не менше 40 млрд грн в 2016-му році. При цьому, вже в 2017-му, система спецрахунків ПДВ для аграріїв була повністю ліквідована. Було очевидно, що найбільшим чином це вдарить по тваринництву, а виробники будуть змушені "закривати" відсутню частину доходу підвищенням цін.

Частково негативний ефект від ліквідації системи спецрахунків ПДВ для аграріїв, а також зростання світових цін на м'ясопродукти повинен був бути компенсований виділенням 4,7 млрд грн дотацій, які виробники мали право отримати пропорційно сплаченому ПДВ. Пізніше дана формула була піддана нищівній критиці за те, що майже половину від виділеної суми дотацій отримали два агарних олігарха. Однак, важливо розуміти, що це було непряме субсидування кінцевого споживача в супермаркеті в спробі "згладити" ціновий шок на ринку м'яса, а не дотування чийогось бізнесу. Ринок влаштований таким чином, що, якщо б держава не виділила аграріям дотації, що покривають частину збитків від втрати пільгового режиму, - ціни на м'ясо зросли б вище ще на 10-15%.

Джерело: Держкомстат

Тому, з огляду на, що уряд (в тому числі і в особі Міністерства аграрної політики) виконує і соціальну роль, в 2017-му році пріоритетом було важливо поставити захист продовольчої безпеки країни, в частині доступності продуктів харчування для населення. Особливо, на тлі відставання рівня споживання м'яса в Україні від норм ВОЗ'а майже на 40% (51 кг/рік проти 83 рекомендованих).

Оскільки, в 4-му кварталі минулого року динаміка цін на м'ясо і м'ясопродукти зупинилася на рівні вересневих 30%, - сьогодні у Міністерства аграрної політики є можливість діаметральним чином розгорнути спрямованість своєї політики: з дотування споживачів і стримування цін - до сприяння розвитку конкуренції в агропромисловому комплексі та захисту малого і середнього фермерства.

 

Джерело: Верховна Рада України, Бюджет - 2018

Так, майже 80% підтримки розподілено між двома основними програмами: підтримки тваринництва (4 млрд. Грн.) І розвитку фермерських господарств (мільярд гривень).

Програма підтримки розвитку фермерських господарств, передбачає виділення 1 млрд грн виключно малим фермерам і кооперативам за такими механізмами: прямі дотації (до 30 тис. грн на одного фермера), компенсація капітальних витрат на закупівлю обладнання і техніки (до 70%) і відшкодування відсоткових ставок за кредитами, отриманими в національній валюті.

Більш докладно хотілося б розповісти про основній програмі дотацій - підтримки тваринництва, на яку в поточному році було виділено цілих 4 млрд грн або 63% всієї суми дотацій. Легко прочитати між рядків, що, розробляючи механізм розподілу даних коштів, міністерство виходило з того, що пріоритетною підгалуззю має бути скотарство.

Чому? По-перше, саме в даній галузі створюється найбільший рівень доданої вартості. По-друге, дотування великої рогатої худоби є найбільш ефективним інструментом зниження загального рівня цін на м'ясопродукти. Так, оскільки питома вага м'яса і м'ясопродуктів з ВРХ сьогодні становить всього 12% в загальній структурі виробництва м'ясопродуктів - ціноутворення в скотарстві найбільш чутливо до дотацій. Наприклад, за моїми розрахунками, дотація в 1 млрд грн знижує середню ціну 1 кг курятини на 0,87 грн, свинини - 1,3 грн, а яловичини - на 3,9 грн. Але, так як всі перелічені продукти є замінниками - дотування однієї підгалузі викличе кільцеву реакцію у вигляді зниження цін на всю решту лінію м'ясопродуктів.

Керуючись цією закономірністю, основним інструментом розподілу підтримки тваринництву були обрані спеціальні дотації за утримання корів (1500 грн) І вирощування молодняка ВРХ (від 300 до 2500 грн, В залежності від віку тварини). Переважна підтримка ВРХ передбачена і в другому інструменті - часткове відшкодування капітальних витрат. Тут планується виділення фіксованих дотацій при закупівлі племінних тварин з метою їх подальшого відтворення, а також компенсування вартості будівництва або реконструкції ферм/комплексів, в розмірі до 25% від понесених витрат.

Також, у зв'язку з нерівномірним розвитком різних підгалузей тваринництва, були встановлені спеціальні обмежувачі, які надають скотарства привілейовані умови. Так, сума відшкодування витрат на будівництво і реконструкцію не може перевищувати 51 тис. грн в розрахунку на одну голову ВРХ, 42 тис. грн на одну свиноматку з повним виробничим циклом і всього 0,35 тис. грн. на одну голову птиці. Як це буде функціонувати? Наприклад, якщо Ви побудуєте нову фабрику на 1000 голів ВРХ, інвестувавши мільярд гривень, то зможете отримати відшкодування в 51 тис. грн * 1000 = 51 млн грн. А якщо на 50 тис. голів птиці, то сума відшкодування становитиме лише 17,5 млн грн. Упевнений, це дозволить суттєво посилити позиції скотарства в українському АПК.

Третій інструмент розподілу дотацій тваринництву - це компенсація витрат на обслуговування кредитів і відшкодування частини основної суми по ним. Не секрет, що поточний рівень процентних ставок в 17-18% в національній валюті для більшості фермерів є непідйомним. Тому, якщо обсяг кредиту не перевищує 100 млн грн і виданий на термін до 5 років у національній валюті - фермер може отримати компенсацію в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ (на сьогоднішній день це 24%). Що фактично створює для фермерів можливість отримання безвідсоткових кредитів на розширення своєї діяльності. При цьому, якщо сума залученого фермером кредиту не перевищує 350 млн грн, а сам кредит виданий на термін до 5 років і в гривні - він також може отримати відшкодування в розмірі 25% від залученої суми.

Важливо відзначити, що неможливо точно спрогнозувати кінцеву структуру розподілу коштів між зазначеними програмами та інструментами всередині них. Остання залежить виключно від попиту з боку фермерів і домашніх господарств на різні типи державних дотацій. Паралельно, важливо щоб Міністерство аграрної політики доклав усіх зусиль для донесення до фермерів інформації про існуючі програми підтримки та умови отримання дотацій. Також, залишається сподіватися, що в поточному році нам вдасться уникнути будь-яких зовнішніх потрясінь на кшталт епідемії АЧС або цінових шоків на світових ринках, і весь ресурс підтримки залишиться сконцентрований на встановлених пріоритетах - підтримки малого та середнього фермерства і скотарства.

 

 

«Аграрний фонд» розпочинає весняну кампанію з продажу мінеральних добрив

 

Версія для друку

З 5 лютого ПАТ «Аграрний фонд» розпочинає весняну кампанію з продажу мінеральних добрив українського виробництва. Окрім того, виробникам пропонується скористатися гнучкою системою ціноутворення, індивідуальним підходом до потреб клієнтів та розгалуженою системою дистрибуції, - йдеться у повідомленні ПАТ «Аграрний фонд».

На сьогодні Товариства має в асортименті: аміачну селітру, карбамідно-аміачну суміш (КАС), карбамід, вапняково-аміачну селітру (ВАС). Також «Аграрний фонд» має розгалужену мережу складів зберігання, це дає змогу оформити покупку як в центральному офісі, так і в одному з наших регіональних відділень.

«Аграрний фонд» надає перевагу співробітництву з малими та середніми агропідприємствами, оскільки основна місія державного підприємства – підтримка національного виробника. А також для оптових клієнтів підготовлена спеціальна акційна пропозиція.

Нагадаємо, що ПАТ «Аграрний фонд» інвестував близько 1 млрд грн у виробництво мінеральних добрив, завдяки чому вдалося поновити роботу основних хімічних підприємств України та забезпечити добривами аграріїв.

Станом на кінець 2017 року Аграрний фонд реалізував близько 60 тис. тонн мінеральних добрив.

Більш детально дізнатися про умови продажу мінеральних добрив та акційні пропозиції, а також оформити заявку онлайн ви можете на спеціальній сторінці http://mindobryva.agrofond.gov.ua

Що сьогодні пропонують аграріям на ринку кредитів

 

Версія для друку

Після скасування спецрежиму ПДВ аграрії все більше звертаються до фінансових компаній задля грошей на розвиток свого бізнесу. Про йдеться у матеріалі видання Урядовий кур’єр. Згідно аналітики, сьогодні аграріям не достатньо державної підтримки. Недофінансування приводить підприємців до різноманітні фінансових структур.

Так, великі банки до 40% кредитів спрямовують на фінансування сільгоспвиробників. Найбільше банкіри видають гроші під відсотки саме малим та середнім виробникам. Великі агрохолдинги вибагливі та непередбачувані. Коли кредитування декількох аграріїв зменшує ризики втратити гроші. Головною проблемою отримати гроші малому бізнесу — це невміння надати банку необхідний пакет документів чи скласти бізнес-план. Тому гроші дістаються частіше середньому виробнику, який має змогу найняти кредитного менеджера. Всім іншим радять об’єднуватись у кооперативи, чи вчитись самостійно. В цьому, як раз могло би посприяти держава, яка б могла створити навчальну мережу.

«Тому більшість банкірів надають перевагу господарствам, що мають в обробітку 500—10 000 гектарів, нижню межу іноді можуть ще опустити на користь малих, якщо вони мають потенціал. Загалом торік українські банки профінансували аграріїв на 115 мільярдів гривень. При цьому кредитування малого та середнього бізнесу, за оцінками банкірів, виросло приблизно на 70%», — йдеться у матеріалі.

Звернутись сільгоспвиробники також можуть і до компанії-постачальників. Вони вже зайняли 50% кредитування в агросекторі. Виробники захисту рослин, насіння сільгосптехніки мають перевагу перед банками, їм не потрібно збирати інформацію про позичальника, бо вже тривалий час співпрацюють з фермером.

«Компанії дають позики швидше за банки, інколи протягом доби, а відсоток за наданими кредитами для постійних покупців продукції компаній може бути навіть нижчий за 10%. Варто нагадати і про важливий недолік співпраці з фірмами-постачальниками: вони зазвичай кредитують аграрія не грошима, а потрібною йому продукцією, а віддавати доведеться грошима чи сільгосп­продукцією», — попереджають там.

Допомогти аграріям також можуть лізингові компанії. Наразі вони підвищують доступність свої продуктів. За словами, директора департаменту клієнтів малого й середнього бізнесу «Кредобанку» Ірина Груй, дві третини клієнтів обирають кредит, бо воліють одразу мати куплений товар, зазвичай велику сільгосптехніку, у власності.

Відносно новий для України фінансовий інструмент, як аграрні розписки, з цього року починає працювати на всій території України. Таких угод, між виробником аграрної продукції, який виступає позичальником під заставу майбутнього врожаю, і кредитором, вже видано 190, на суму 1,2 мільярда гривень. В середньому це 6 мільйонів гривень на одну розписку. Для кредиторів привабливо те, що процедура стягнення заборгованості за розпискою проста і не потребує тривалого судового провадження.

Також варто звернути увагу на кредитні спілки. За словами президента Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольги Мороз, механізм стягнення за виконавчим написом нотаріуса зменшує фінансові ризики для кредитора — кредитної спілки, тому для агровиробника вартість кредиту може бути меншою, ніж під час звичайного кредитування.