Прес-центр5 вересня 2017, 14:09

Аграрний бюлетень управління агропромислового розвитку Станично-Луганської РДА. 05.09.2017 р.

Які ціни на зернові на світових ринках

Ц іни на зернобобові культури на світових ринках у серпні знижувалися, і тільки в останні дні місяця відновили зростання на тлі наслідків урагану «Харві», переоцінки запасів і закриття вересневих контрактів.

Як відзначають аналітики ГК FOREX CLUB, вересневі контракти на пшеницю на Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ знизилися на 11,4% до 420,50 USD/100буш, на кукурудзу – на 8,3% до 340,0 USD/100буш, на сою – на 5,6% до 942,00 USD/100буш.

Підштовхнув інвесторів до розпродажів звіт USDA WASDE, а також сезонне ослаблення цін через надходження на ринки зерна нового врожаю.

Зокрема, міністерство сільського господарства США переглянуло прогноз урожаю пшениці в бік підвищення на 5,4 млн. тонн на тлі більш високих оцінок врожаю в Росії (+5,5 млн. тонн до липневого прогнозу до 77,5 млн. тонн), в Україні (+2,5 млн. тонн до 26,5 млн. тонн) і в Казахстані (+1 млн. тонн до 14 млн. тонн). Так само підвищені оцінки за початковим обсягами запасів пшениці – до 258,6 млн. тонн (+0,5 млн. тонн). Незважаючи на поліпшення прогнозу щодо світового споживання пшениці, загальна пропозиція зерна залишається на рекордних відмітках, що підвищить залишки зерна в кінці сезону.

Очікування по балансу кукурудзи  більш оптимістичні. Зокрема, прогноз щодо світового урожаю кукурудзи на 2017/2018 МР знижений на 3,43 млн. тонн до 1033,5 млн. тонн через погіршення прогнозу врожаю в США (-2,59 млн. тонн до липневих оцінок до 359,5 млн. тонн) і ЄС (-1,59 млн. тонн до 60 млн. тонн). Світова пропозиція кукурудзи на ринках скорочена до 1262,1 млн. тонн, при тому, що раніше очікувалося зростання світових запасів. Незважаючи на таке скорочення пропозиції, USDA також знизили прогноз щодо світового споживання кукурудзи – до 1061,2 млн. тонн. Оцінка запасів кукурудзи на кінець 2017/2018 МР збереглася на колишніх рівнях.

Баланс сої в 2017/2018 МР також залишиться профіцитним, за рахунок високих перехідних залишків 2016/2017 МР і переглянутого з підвищенням прогнозу щодо врожаю – на 2,3 млн. тонн.

В останні дні місяця пшениця виросла в ціні на тлі спекуляцій навколо наслідків урагану «Харві», який став загрозою для експорту, а також позитивної статистики по експортних поставках до США.

Крім того, бюро статистики Канади погіршило прогнози виробництва зерна в 2017 році на 19,5% порівняно з 2016 роком – до 25,541 млн. тонн.

«У найближчий тиждень на ринку збережеться волатильність. Попереду – новы прогнози, в очікуванні яких ринок буде зосереджений на інформації про хід збиральної кампанії, стан нового врожаю, сівбу озимих і активності експорту», – зазначає Андрій Шевчишин, старший аналітик ГК FOREX CLUB.

Грудневі ф'ючерси на пшеницю на тижні можуть скласти 430-445 USD/100буш, на кукурудзу – 340-360 USD/100буш, на сою – 920-975 USD/100буш.

На ринках СНД

За даними Bloomberg, спотові ціни на українську пшеницю (Wheat 12.5% FOB Black Sea) знаходяться на рівні $182,5, на казахську пшеницю (Milling Wheat 12.5% FOB Aktau) – $178, на російську пшеницю (Wheat 12.5% FOB Novorossiysk) – $180.

Спотова ціна на українську кукурудзу (FOB Black Sea) становить $161,5, на російську кукурудзу (FOB Novorossiysk) – $161.

 

 

Уряд веде переговори з ЄБРР і Світовим банком з питання підтримки фермерів

П рем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що зараз важливо говорити не тільки про ринок землі, але і підтримку фермерів.

"Що стосується земель, то я хотів би, щоб ми з землями були дуже і дуже обережними. Тому що земля це наше найбільше надбання, тим більше її родючість, тому важливо говорити не про ринок землі виключно, а потрібно говорити про інструменти, які дозволять українському фермеру, не більшим латифундистам і холдингам, а реальному фермеру отримати доступ до цієї землі, отримати доступ до фінансових ресурсів", - сказав прем'єр в ефірі телеканалу ICTV в понеділок.

Він зазначив, що зараз уряд веде переговори з ЄБРР і Світовим банком з питання підтримки фермерів.

"Сьогодні ми з ЄБРР і Світовим банком працюємо, щоб створити цей інструмент, в тому числі через державну підтримку нам необхідно відродити фермерство", - додав прем'єр.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна

 

Аграрії можуть недоотримати бюджетні дотації в режимі «квазіакумуляції ПДВ»

Н екоректне нарахування бюджетної дотації в режимі «квазіакумуляції» ПДВ зумовило формування необґрунтованих переваг для окремих груп агровиробників – з-поміж інших суб’єктів, які мають право на отримання даної форми державної фінансової допомоги, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Як наслідок, розподіл бюджетних дотацій, на які в держбюджеті поточного року передбачено 4 млрд грн для більш як 2,2 тис. суб’єктів підтримки, включених у відповідний реєстр, буде необ’єктивним – порушується планова розбивка помісячних обсягів фінансування, сформована на початку бюджетного року, поінформував науковець.

Механізм «квазіакумуляції» ПДВ, пояснив Леонід Тулуш, запроваджений як форма державної фінансової підтримки з 2017 року, спрямований на компенсацію галузям, орієнтованим переважно на внутрішній ринок, втрат від скасування спецрежиму справляння ПДВ.

Дія механізму «квазіакумуляції» ПДВ поширюється на аграрні підприємства, які займаються пріоритетними з точки зору держави видами сільгоспдіяльності – тваринництвом, вирощуванням овочів, винограду, фруктів, ягід, цукрового буряку, зауважив експерт.

За його словами, специфіка механізму «квазіакумуляції» полягає у повній сплаті суми ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, до бюджету із наступним поверненням її частини у вигляді бюджетної дотації у автоматичному режимі за спеціальним порядком.

При цьому відповідно до положень пунктів 10 та 11 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, при визначенні суми бюджетної дотації, виплачуваної в режимі «квазіакумуляції» ПДВ, розраховується так званий «коефіцієнт пропорційності». Він визначається, зауважив науковець, як відношення загальної суми сплаченого сільгосппідприємствами спецПДВ, генерованого дотаційними видами сільгоспдіяльності (окремо по птахівничих підприємствах, окремо – по інших сільгосппідприємствах) – до суми виділених на відповідний період бюджетних асигнувань із врахуванням залишків асигнувань попереднього періоду.

Враховуючи те, що у серпні виплачувалась дотація – фактично, поверталася частина сплаченого ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, – за червень, то і база для співставлення відповідних сум повинна була братись станом на початок червня, зауважив Леонід Тулуш. Сукупно обсяг відшкодованого ПДВ мав би скласти 1046,9 млн грн, тобто 26,2% передбаченої на рік суми у 4 млрд грн.

Фактично, станом на серпень 2017 року, за результатами п’яти виплат – за лютий-червень – вже витрачено 1914,7 млн грн або майже половину (47,9%) річного фонду бюджетних дотацій, поінформував експерт.

Але ж, зауважив Леонід Тулуш, попереду заплановано ще шість виплат – за липень-грудень – на які, згідно планового помісячного річного розподілу, припадає майже три чверті від річного обсягу фінансування.

За наявного підходу до нарахування бюджетних дотацій джерело для фінансування необхідних сум за листопад-грудень буде відсутнє, вважає експерт.

 

Олександр Ярославський може придбати Торговий дім "ХТЗ"

К омпанія Rosiland Engineering Limited (Кіпр), афільована з групою DCH бізнесмена Олександра Ярославського, отримала дозвіл Антимонопольного комітету України (АМКУ) на придбання частки в ТОВ "Торговий Дім ВАТ" Харківський тракторний завод "

Згідно з повідомленням прес-служби АМКУ, відповідне придбання забезпечить покупцеві перевищення 50% голосів у вищому органі управління емітента.

Як повідомлялося, група DCH в поточному році отримала всі необхідні дозвіли АМКУ на придбання ПАТ "Харківський тракторний завод", тим самим завершивши угоду з купівлі заводу.

ХТЗ на початку лютого 2017 року відновив роботу після 10-місячного простою. За період з лютого по червень випущено близько 500 тракторів для України і країн СНД.

У планах заводу - випускати щомісячно 150 тракторів. При цьому 30% продукції передбачається поставляти на внутрішній ринок, решта - в Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Іран.

ХТЗ, заснований в 1930 році, в даний час випускає десятки моделей тракторів і спецтехніки, призначених для робіт в сільському і комунальному господарствах, будівництві. Основний товарний асортимент представлений малими тракторами потужністю 35 к.с., а також великими колісними і гусеничними тракторами потужністю 150-280 л. с.

 

 

Через високий попит Україна подвоїть імпорт жита

З а останні 5 років валовий збір жита упав вдвічі, фермери відмовляються від вирощування культури на користь більш рентабельних.

Але на тлі уподобань споживачів попит на житнє борошно, а значить і на саме жито росте.

«В цьому сезоні площі під культурою розширені на 19%. Та засуха й аномальна спека вплинула на врожайність і валовий збір прибавив лише 15%. Якість урожаю – середня», – говорить Олена Нероба, директор Daniel Trading SA.

У 2017/18 маркетинговому році очікується ріст загальної пропозиції жита до 450 000 тонн завдаки збільшенню обсягів переробки. Та це все одно недотягує до 2015/16 МР, коли пропозиція склала 479 000 тонн.

Через високий попит з боку виробників житнього борошна імпорт культури збільшиться в 2-2,5 раза, прогнозують в Daniel Trading.

Поточний сезон відрізняється від попередніх. В першу чергу, ринок дуже залежить від погодних факторів. Великий обсяг пропозицій російської пшениці тисне на ціни в Чорноморському регіоні, і закупівельні ціни на жито у порівнянні з початком сезону знизилися на 100-200 грн, повторивши тренди пшениці: різке збільшення і подальше падіння. Виробники знову почали обмежувати партії в очікуванні сприятливої кон’юнктури.

«Враховуючи, що якість українського жита залишається не найкращою, зростаючий попит буде підтримувати ціни», – зазначає Нероба.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, вітчизняні аграрії щороку вирощують 400-600 тис. тонн жита, більшість зерна споживається на внутрішньому ринку. Частка України в світовому експорті складає всього 0,6%.

Об’єми світової торгівлі житом торік були найнижчими за останні 15 років. Найбільші експортери – Польща, Німеччина та Канада.

За матеріалами: landlord.ua

 

Мінінфраструктури погодило підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення з 1 жовтня

Т арифний комітет Міністерства інфраструктури України погодив підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення всередині країни на 22,5% з 1 жовтня 2017 року.

Таке рішення комітет прийняв на засіданні 31 серпня 2017 року.

Крім цього, на веб-сайті міністерства для публічного громадського обговорення до 30 вересня оприлюднено відповідний проект наказу Мінекономіки.

Раніше глава міністерства Володимир Омелян анонсував засідання 31 серпня тарифного комітету для прийняття рішення про підвищення з 1 жовтня тарифів на вантажні залізничні перевезення на 22,5%. "Спільна позиція: підвищувати треба, але тариф має бути ринковим. Думаю, знайдемо правильне компромісне рішення з бізнесом", - сказав міністр.

Як повідомлялося з посиланням на останній проект фінплану "Укрзалізниці", доходи від перевезення вантажів прогнозуються в розмірі 62, 85 млрд грн, що на 13,4% більше, ніж в 2016 році. В розрахунку доходів від вантажних перевезень на 2017 рік врахована індексація тарифів на перевезення вантажів у межах України з жовтня 2017 року на 22,5%. Додаткові доходи від підвищення складуть 2,788 млрд грн.

Раніше Державна регуляторна служба України відмовилася погоджувати проект наказу Мінінфраструктури, передбачає здійснення з лютого 2017 індексації тарифів на ж/д перевезення вантажів в межах країни на 25%, і вирішила створити спільну з бізнесом робочу групу для визначення компромісною підвищення ставки.

За матеріалами:  "Інтерфакс-Україна"

 

 

Сьогодні набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС

З 1 вересня в повному обсязі вступила в силу дія Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною.

"Вітаю всіх українців з новою віхою нашого шляху в ЄС. Сьогодні в повному обсязі набуває чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Це надзвичайно важливий етап двосторонніх відносин", - написав прем'єр-міністр Володимир Гройсман в Facebook.

"Однак, вже більше півтора року діє економічна частина Угоди - щодо зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Радий відзначити, що за цей час ЄС став головним торговельним партнером нашої країни , - зазначив Гройсман.

Прем'єр заявив, що зараз торгівля з країнами Євросоюзу становить 41,1% від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами, а за перше півріччя 2017 року експорт товарів і послуг в ЄС зріс на 22,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року і склав $ 9, 4 млрд.

Нагадаємо, Рада ЄС затвердила Угоду про асоціацію з Україною та ЄС 11 липня, таким чином Європейський Союз остаточно завершив ратифікацію Угоди.

За матеріалами: Українська правда

 

 

У МінАПК озвучили, за скільки та кому продаватимуть землю

М іністерство аграрної політики та продовольства України не виключає внесення в проект закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" норми про надання юридичним особам права купівлі до 1 тис. га землі.

"Зараз обговорюється можливість надання права купівлі сільськогосподарської землі юридичним особам. Але це буде не більше 1 тис. гектарів "в одні руки" і до потенційного покупця будуть висуватися досить жорсткі кваліфікаційні вимоги", - сказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

Він зазначив, що раніше передбачався при впровадженні земельного ринку продаж землі тільки фізичним особам-громадянам України в розмірі не більше 200 га "в одні руки".

"Спочатку продаж землі юрособам не планувався. Ця норма з'явилася в результаті широких дискусій з аграрними асоціаціями", - уточнив Максим Мартинюк.

За його словами, купувати землю матимуть право підприємства, які вели сільськогосподарську діяльність мінімум останні три роки. Крім того, серед їх засновників не повинно бути нерезидентів України.

М.Мартинюк також зазначив, що, згідно з соціологічними дослідженнями, в перший рік роботи земельного ринку активно викуповувати землю будуть ті орендарі, які обробляють до 1 тис. га.

"Це буде найактивніша верства покупців", - вважає він.

Що стосується продавців, то, на думку першого заступника міністра аграрної політики і продовольства, ними будуть переважно люди, які успадкували свої ділянки і не живуть в сільській місцевості.

Що стосується вартості землі, то М. Мартинюк вважає, що на старті ціна за гектар буде відштовхуватися від розцінок "чорного ринку", а це від $1 тис. до $2 тис.

"При цьому досвід країн Східної Європи показує, що ціна буде мати постійну тенденцію до зростання - не дуже суттєву в перший рік, але дедалі більшу в наступні", - зазначив він.

М.Мартинюк також повідомив, що Міністерство агрополітики і продовольства практично завершило роботу над законопроектом про обіг сільгоспземель і, можливо, вже у вересні документ буде внесений на розгляд Верховної Ради.

Урожайність соняшнику набагато нижча торішньої

Станом на 28 серпня соняшник зібрано з площі 56,5 тис. га або 0,95% від плану (5937,2 тис. га), отримано 75,1 тис. тонн олійного насіння при врожайності 1,33 тонн/га.

Темпи збиральних робіт на першому етапі в чотири рази перевищують минулорічні показники, однак, врожайність майже на 35% нижче торішньої (2,04 т/га).

До збору врожаю соєвих бобів 2017 року аграрії розпочали раніше, ніж у минулому році. Станом на 28 серпня соя прибрана з площі 2,4 тис. га із запланованих 1991,6 тис. га, отримано 3,5 тис. тонн соєвих бобів при врожайності 1,48 т/га.

За матеріалами: УкрАгроКонсалт

 

Аграріям збільшать компенсацію за сільгосптехніку

П рем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про намір збільшити фінансування програми часткової компенсації вартості української сільськогосподарської техніки до 1 млрд грн у 2018 році.

Як повідомляє прес-служба Кабінету Міністрів, урядова програма отримання 20-відсоткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки і обладнання українського виробництва має стати ефективним механізмом допомоги аграріям, які намагатимуться оновити свій парк техніки, так і виробникам, які спеціалізуються на сільськогосподарському машинобудуванні.

За оперативною інформацією уряду, перші угоди за програмою будуть оформлені найближчим часом.

"На програму часткової компенсації вартості с/г техніки  в цьому році виділено 550 млн грн. І це лише початок масштабної програми підтримки вітчизняного виробника сільгосптехніки. Наступного року ініціатива буде продовжена, а фінансування збільшено. Обсяг асигнувань досягне 1 млрд грн", - цитує слова прем'єра прес-служба Кабміну.

Володимир Гройсман наголосив, що зацікавлений у тому, щоб українські заводи виробляли конкурентну продукцію і розширювали своє виробництво, а українці – мали роботу.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна

 

 

Восточные регионы почувствуют последствия бездумного хозяйствования

П риродные изменения в сочетании с технологиями, которые на протяжении многих лет истощали почву, покажут реальные последствия бездумного хозяйствования

Противостоять агроклиматическим изменениям сложнее всего придется восточным регионам. Далее эта тенденция будет лишь углубляться, потому что в тех краях присутствует и роза ветров, и выгорание культур летом, и сильные заморозки зимой, а отсутствие влаги длятся не один сезон.

Природные изменения в сочетании с технологиями, которые на протяжении многих лет истощали почву, покажут реальные последствия бездумного хозяйствования. Такое мнение высказала в интервью propozitsiya.com доцент биологических наук, заведующий отделом фитопатологии и энтомологии Селекционно-генетического института Ольга Бабаянц.

Эксперт отметила, что даже на юге Украины влияние засухи будет меньшим, поскольку растения проходят адаптацию. В восточных регионах же последующие годы ситуация будет критической. Там придется тщательно работать над технологиями, чтобы получать стабильные урожаи, уверена О. Бабаянц.

По мнению О. Бабаянц, высокий урожай возможен только при использовании новых технологий, а точнее - хорошо забытых старых.

"Отказались украинские фермеры от научно обоснованных севооборотов, начали бездумно внедрять двупольную систему, засадили поля чрезвычайно большим количеством подсолнечника, не думая о земле и последствиях, - и потеряли очень много. Сегодня открыто говорится о потере плодородия украинских земель, но потребность в быстрых заработках заставляет отмахиваться от проблемы. Не бывает просто удобрения или просто СЗР, есть комплекс мероприятий. Каждый сорт, который вы используете, должен иметь ряд характеристик - зимостойкость, засухоустойчивость, жаростойкость, адаптацию к местности и тому подобное. Нам необходимы сорта, которые нужно меньше обрабатывать пестицидами, потому что это нагрузка на растение и землю. Собственно такие генетические конструкции селекционеры переносят в сорта, и создают конструкцию устойчивости к определенной группе заболеваний", - советует доцент.+

Кроме того, нельзя "вслепую" работать с удобрениями. Нужно иметь карту с полным описанием, какие препараты и когда применялись на определенном участке поля, иметь всю агрономическое характеристику. Только имея эти данные, можно создать нормальную действенную технологию под каждое отдельное хозяйство.

Также не следует забывать об антистресантах. Растение, которое находится в постоянном состоянии стресса из-за холода или засухи, теряет в итоге свою урожайность.

К слову, есть яркие примеры того, как хозяйства повышали урожайность с 2,5 т/га до 9 т/га, применяя простой "секрет" ученых -  грамотный комплексный подход к хозяйствованию.

 

Кто владеет сельхозугодьями в Украине?

Г енеральный директор агрохолдинга AgroGeneration SA Джон Шморгун в статье на theubj.com рассмотрел особенности украинского рынка земли, сообщает propozitsiya.com.

В частности, экс-исполнительный директор DuPont напомнил, что сельхозугодья являются крупнейшим активом Украины.  В 1999 году госсобственность на земли была передана работникам фермерских хозяйств - с ограничениями по объему, который они могли бы лично обработать или сдать в аренду. Продажа сельхозземель была запрещена. Мораторий на продажу был принят в январе 2001 года сроком на 3 года, пока не будут приняты Закон о рынке сельхозземель и Закон о государственном земельном кадастре. С тех пор в Украине действует мораторий на продажу земли. 

В настоящее время небольшие земельные участки (паи) в 1-5 га, унаследованные сотрудниками колхозов, реконсолидированы менеджерами агропредприятий, составлены множество соглашений с пайщиками в виде долгосрочных договоров аренды, позволяющих сохранять целостность полей. С 2004 года в Украине начался процесс консолидации агропредприятий в корпоративные холдинговые структуры - агрохолдинги, которые приобрели основные фонды фермерских хозяйств (хранилища, оборудование и т. д.). Это дало толчок к образованию более крупных сельхозпредприятий, которые стали называть агрохолдингами.

Дж.Шморгун рассказал, эти ТОП-70 компаний работают на 6 млн га (20% пахотных земель). Также сельхозугодья в Украине арендут около 39 тыс. мелких фермерских хозяйств и индивидуальных фермеров, которые работают на 4,4 млн га (14% от общей площади пахотных земель). Остальные 68% сельскохозяйственных земель распределяются между владельцами мелких земель и фермерами или государственными властями.

«Интересна демография владельцев паев. Их общее число оценивается примерно в 6,9 млн человек - 16% от всего населения Украины! Подавляющее большинство этих землевладельцев живут в деревнях. Согласно опросу USAID в рамках проекта «АгроИнвест», примерно 24% владельцев паев старше 70 лет. Средний владелец пая -57-летний житель из сельской местности с высшим образованием», - отмечает Дж. Шморгун и добавляет, что имен эта категория людей будет основными продавцами сельхозугодий, поскольку «большинство владельцев вступают в пенсионные годы и будут рассматривать продажу земли как возможность обеспечить достойную пенсию».

Руководитель агрохолдинга предполагает, что мораторий на землю будет отменен в 2018 году, если Украина будет следовать рекомендациям МВФ.

 

Главные аграрные новости недели, 28 августа - 1 сентября 2017

В Украине завершена уборка ранних зерновых культур: намолочено 37,299 млн т при урожайности 38,6 ц/га, убрано 9,658 млн га (100%). Валовой сбор гречихи составил 55 тыс. т при урожайности 11 ц/га, обмолочено 50 тыс. га (27%). Просо убрано на 25 тыс. га (45%), собрано 38 тыс. га зерновой при урожайности 14,8 ц/га. Продолжается обмолот масличных культур: подсолнечник убран на 130 тыс. га (2%), с которых собрано 199 тыс. т при урожайности 15,3 ц/га. Валовой сбор сои - 20 тыс. тонн, урожайность — 16,6 ц/га, масличная обмолочена на 12 тыс. га (1%). Началась уборка кукурузы на зерно: с площади 5 тыс. га (0,1%), намолочено 20 тыс. т при урожайности 37,8 ц/га. Также начат сбор сахарной свеклы: с площади 0,6 тыс. га (0,2%) накопано 32,4 тыс. т при урожайности 503,6 ц/га.

На украинском рынке пшеницы в период с 16 по 30 августа 2017-го цены снизились на 150-200 грн/т, кукурузы — на 200-350 грн/т в зависимости от условий поставки. Эксперты объяснят снижение закупочных цен продолжающимся ростом предложений зерновой на рынке и мировыми тенденциями, в частности ростом предложений из стран Причерноморья.

В Украине начат посев озимых культур под урожай-201, который при прогнозе 7,2 млн га проведен на площади 11,8 тыс. га. В частности проведен посев озимой пшеницы и тритикале на площади 10,7 тыс. га при прогнозе 6,1 млн0 га; ржи на площади 0,6 тыс. га при прогнозе 161 тыс. га; ячменя на площади 0,5 тыс. га при прогнозе 926 тыс. га; озимого рапса на площади 574 тыс. га при прогнозе 777 тыс. га.

Потребность в финансовых ресурсах для проведения осеннего комплекса полевых работ специалисты регионов оценили в 105,6 млрд грн, что дороже на 16 млрд грн, чем в 2016-м. Сельхозпредприятия обеспечены собственными ресурсами на 91,2% — 96,4 млрд грн. Дефицит аграрии намерены покрыть за счет займов, в том числе привлечь банковские кредиты — 5,7 млрд грн.

Капитальные инвестиции в сельское хозяйство и связанные с ним услуги за январь–июнь 2017-го выросли до 24,6 млрд грн против 17,0 млрд грн за аналогичный период 2016-го (+44%). Сельское хозяйство второе среди видов экономической деятельности по объему привлеченных капинвестиций после промышленности (51,55 млрд грн). Третье место занимает строительство (21,5 млрд грн).

Кабинет министров утвердил запуск с сентября 2017-го пилотного проекта по проведению мониторинга земельных отношений в Украине. Цель мониторинга - создание открытой информационной системы, отражающей состояние развития земельных отношений в Украине и обеспечение их прозрачности.

Украина ввела запрет импорта свиного мяса из двух воеводств Польши из-за заболевания африканской чумой свиней (АЧС).

Государство Кувейт сняло запрет на импорт куриного мяса и яиц из Украины учитывая отсутствие опасности заражения птичьим гриппом.

Представители профильных ассоциации отметили положительное влияние на отрасль животноводства государственных дотаций и реформирования системы возврата НДС. Выплаченные средства обеспечили поддержку рентабельности производства дотационной продукции на 5-6%.

Производители, которые занимаются выращиванием перепелок, смогут получить бюджетные дотации. В Украине насчитывается около 560-ти предприятий, специализирующихся на выращивании перепелов, из них 10 являются достаточно крупными и насчитывают 100-150 тыс. птиц. +

Украинские производители льна создали ассоциацию. Она поможет эффективно взаимодействовать участникам украинского рынка льна, привлекать инвестиции, стимулировать внедрение инноваций, разрабатывать совместные маркетинговые стратегии и тому подобное, сообщила владелец агрокомпании «Заря» Ирина Костюшко.