Як вирощування сорго може приносити гарний прибуток

 

Сорго не відноситься в Україні до основних видів сільськогосподарських культур. Багато хто думає, що область його застосування обмежується виготовленням віників.

Тим часом світове виробництво сорго росте щороку в середньому на 4%. Основні виробники знаходяться в США, Нігерії, Мексиці, Індії та Судані.
Цінність даної культури полягає в тому, що з неї можна отримувати безліч різноманітної продукції.

Ця невибаглива до впливу високих температур і дефіциту води рослина добре підходить для вирощування в південних регіонах нашої країни. Вона відноситься до нішевих видів агрокультур, поряд з льоном, нутом, коноплями, гірчицею і квасолею. У 2017 році Україна зайняла 25 місце в світовому виробництві сорго з об'ємом 250 тис. тонн.

Розширення ринку сорго в нашій країні і в світі в цілому обумовлює привабливість вкладення коштів у вирощування даної культури. Фахівцями компанії Pro-Consulting розроблений проект створення господарства з виробництва сорго на території України.

Планом передбачено вирощування зернового сорго в обсязі понад 2 тис. тонн на рік та реалізація його на експорт і на внутрішній ринок в співвідношенні 60 на 40%.

При виборі ділянки для розміщення підприємства враховуються не тільки відповідні кліматичні і грунтові умови, але і зручність доставки готової продукції в морські порти для відправки на експорт. З урахуванням даних міркувань найбільш підходящі регіони на території України позначені на карті.
  

 Фінансові витрати на реалізацію бізнес-плану складуть $ 450 тис. Найбільша частина цих коштів (37%) піде на посівні роботи, на другому місці (22%) - витрати на техніку, 17% буде витрачено на придбання прав на оренду землі, 6% складуть витрати на управління. Менш значні статті витрат: на будівництво ангара - 2%, оренда землі - 1,63%, непередбачені витрати - 1% і буріння свердловини - менше 1%.

Про перспективність даного проекту свідчать такі його параметри:
• індекс прибутковості - 1,03;
• рентабельність інвестицій - 119%;
• рентабельність продажів підприємства - 34,6%.

Прогрес у цій області йде по шляху удосконалення технології його вирощування, що в подальшому буде підвищувати ефективність роботи створеного за даним планом господарства.

 

За матеріалами:  Pro-Consulting

 

ЄС завершив підготовку для старту дії додаткових безмитних квот на зернові з України

В ЄС оприлюднили систему для підрахунку додаткового безмитного експорту зернових з України. Про це на своїй сторінці у Facebook написала торговий представник України Наталія Микольська.

"Європейська Комісія опублікувала процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові!" - написала вона.

За її словами, відкриття тарифних квот на зернові потребувало прийняття окремого імплементаційного регламенту Єврокомісії.

"І тепер цей документ, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові, опубліковано" - повідомила Микольська.

Вона нагадала, що додаткові тарифні квоти на зернові будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж трьох років.

Нагадаємо, 13 вересня у Європейському парламенті було підписано рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій.

Регламент ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.

Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для українського меду - 2,5 тис. тонн, кукурудзи та борошна з неї - 625 тис. тонн, ячменю та борошна з нього – 325 тис. тонн, пшениці та борошна - 65 тис. тонн.

Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. тонн, овес - 4 тис. тонн, оброблені томати - 3 тис. тонн та виноградний сік - 500 тонн.

За матеріалами: Європейська правда

 

ДПЗКУ продовжує програму заставних закупівель зерна

Державна продовольчо-зернова корпорація України продовжує проводити програму закупівель зерна за подвійними складськими свідоцтвами. Про це повідомив в.о. голови правління корпорації Дмитро Гавриш.

«У ДПЗКУ наразі діє програма закупівель зерна за подвійними складськими свідоцтвами. Даний вид закупівель є взаємовигідним як для корпорації так і для постачальників зерна особливо в осінньо-зимовий період, коли традиційно зростають закупівельні ціни на зерно», - наголосив Дмитро Гавриш.

Керівник корпорації пояснив, що фінансування за заставними закупівлями здійснюється під фактично зібране зерно, яке зберігається на одній із філій ПАТ «ДПЗКУ». Це один з видів закупівель із здійсненням авансових платежів за зерно.

«Після укладання договору поставки та оформлення подвійного складського свідоцтва, корпорація сплачує постачальнику 70% від діючої закупівельної ціни. Договір діє 90 календарних днів, протягом яких ціна зростає і сільгоспвиробник може зафіксувати найбільш привабливу ціну, яка буде діяти цей проміжок часу та остаточно переоформити зерно на ПАТ «ДПЗКУ». Після чого отримає доплату з розрахунку такої ціни і відповідно отримає додатковий прибуток",- підкреслив Дмитро Гавриш.

Нагадаємо, що для учасників даної програми діє пільгова ставка на зберігання заставної партії зерна на відповідній філії ДПЗКУ, яка становить 0,60 грн за 1 тонно-день.

 

Як агровиробникам отримати грант

Агропідприємство, яке претендує на отримання гранту, повинно чітко обґрунтувати, як отримані кошти допоможуть не лише одному фермеру, а й вплинуть на весь ланцюжок створення доданої вартості: постачальників, закупників, інших фермерів тощо.

На цьому наголосила радник з питань комунікацій та навчання Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Вікторія Гультай в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer.

Підприємства, які претендують на отримання коштів від Проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні», мають відповідати низці вимог, зазначила вона. Насамперед, це розмір господарства, який визначається кількістю працівників (середні – 50-250, малі – 10-50 осіб) і річним оборотом (15-100 млн грн і 1-15 млн грн відповідно). «Наші умови не дозволяють нам підтримувати стартапи й дрібні підприємства, – пояснила Вікторія Гультай. – Окремі винятки можуть бути для підприємств на сході України».

Проект працює по всіх областях України, проте найбільше уваги приділяє південним і східним регіонам.

За словами Вікторії Гультай, нинішнього сезону Проект отримав близько 200 заявок. З них велика кількість відпала відразу через недотримання вимог на етапі подання заявки.

«Не скажу, що підготувати заявку на грант й успішно пройти весь процес відбору проектів – легке завдання, – визнає вона. – Тому аграріям не варто себе налаштовувати на те, що ось є гроші, які просто лежать. Їх потрібно ще зуміти взяти. Проте це ті кошти, за які не треба сплачувати відсотки і їх не потрібно повертати».

Єдине, що потрібно, – використати грант за призначенням – саме так, як про це господарство вказало в заявці.

Реальних претендентів, які відібрані комісією, відвідують експерти Проекту. Вони перевіряють, чи відповідають дійсності надані відомості про підприємство.

«Дуже важливим є екологічний моніторинг, – підкреслила Вікторія Гультай. – Наш фахівець з екології перевіряє, як підприємство дотримується екологічних вимог. Якщо є порушення, грант підприємство не отримає, доки не виправить ситуацію».

У контракті на надання гранту чітко розписується кожен етап: закупівля, встановлення обладнання, введення його в експлуатацію. «Потім кожен етап ретельно контролюється компетентною комісією, тому нецільове використання грантових коштів є неможливим», – зазначила Вікторія Гультай.

Зазвичай упровадження гранту триває від 6 до 12 місяців.

Довідка

Проект Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні» розпочався у жовтні 2016 року й триватиме до 2020 року. Він орієнтований на малих і середніх агровиробників і концентрується на таких секторах, як фрукти та ягоди, овочі, молоко та м’ясо.

За матеріалами: AgroTimes

 

 

Держбюджет-2018 змінює правила гри для агробізнесу

Прийнятий у першому читанні проект Держбюджету-2018 відзначається більшою збалансованістю в частині напрямів бюджетної підтримки розвитку сільського господарства та спрямованістю на підтримку представників малого аграрного бізнесу, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Цим документом передбачається диверсифікація напрямів бюджетної підтримки – обсяги фінансування по жодній з наявних бюджетних програм не перевищують третини загального бюджету у 6,3 млрд грн, закладеного на підтримку розвитку сільського господарства.

Позитивним для державної підтримки є те, що планові обсяги асигнувань за програмами для представників малого аграрного бізнесу – невеликих фермерських господарств – можуть перевищити 60% загального «бюджету підтримки», зауважив Леонід Тулуш.

Уряд має «повернути борг» представникам малого аграрного бізнесу, передбачивши для них у держбюджеті-2018 реальні можливості для участі у бюджетних програмах підтримки, наголосив експерт.

Водночас, сільгосптоваровиробникам слід враховувати, що «правила гри» у сфері бюджетної підтримки можуть дещо змінитися. Держава вже не буде підтримувати суб’єктів аграрного мікробізнесу, які не пройдуть державну реєстрацію і не отримають статус фермерського господарства. В першу чергу, це стосується високотоварних господарств населення, які здійснюють систематичний продаж власновиробленої сільгосппродукції, не реєструючись суб’єктом господарювання, зазначив Леонід Тулуш.

За його словами, якщо ще п’ять років тому в держбюджеті передбачалося надання бюджетної підтримки господарствам населення, зокрема по напрямах «Спеціальна бюджетна дотація фізичним особам за утримання та збереження молодняку ВРХ», «Бюджетна дотація фізичним особам за продані на забій і переробку молодняк ВРХ та свиней», «Часткове відшкодування витрат фізичних осіб на закупівлю установки індивідуального доїння», то нині без набуття підприємницького статусу та включення до реєстру сільгосптоваровиробників отримання бюджетної підтримки буде неможливим.

Враховуючи це, збільшення обсягів бюджетної підтримки суб’єктів малого підприємництва на селі є можливим при досягнення двох умов: з одного боку, формування відповідних бюджетних програм підтримки та забезпечення можливості участі у них представникам малого аграрного бізнесу, а з іншого – трансформації суб’єктів мікробізнесу на селі у підприємницькі структури та їх включення у відповідні реєстри для здійснення бюджетних виплат. При цьому держава може забезпечити стимулювання такої трансформації за рахунок спеціального напряму бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» (код 2801230), підсумував Леонід Тулуш.

 

 

Аграрні розписки стають привабливими для фінансового сектору

 

інагрополітики  разом з Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) активно працюють над запровадження аграрних розписок в Україні. Про це йшлося під час зустрічі між заступником Міністра аграрної політики та продовольства України Оленою Ковальовою, представниками «ОТП Банк» та Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) в Україні, яку було організовано журналом LANDLORD.

«У вісьмох областях України, де реалізовується проект із запровадження аграрних розписок, з 2014 року за допомогою цього інструменту залучено понад 1 мільярд 70 мільйонів гривень. Аграрна розписка знаходить користувача – і через можливість зниження ринкових ризиків для обох сторін, відносну простоту і швидкість, у середньому два тижні, укладання, гарантування зобов’язань», - зазначила Олена Ковальова.

«Можливість негайного примусового виконання аграрної розписки в разі її невиконання боржником та наявність історії їх виконання за кожним суб’єктом у Реєстрі аграрних розписок є додатковими факторами для прийняття рішень потенційними кредиторами. Цікавий факт, 60% укладених розписок – фінансові, що передбачають відносини у грошовій формі. Для комерційних банків, і це також факт, аграрні розписки стають привабливим інструментом, що дозволяє розширити кредитний портфель. Тим більш, що сільськогосподарські товаровиробники є дисциплінованими позичальниками», - відзначила заступник Міністра.

Практичне використання аграрних розписок в Україні реалізується у 8-ми областях: у Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій області. За підтримки Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) в Україні планується в січні-лютому 2018 року проведення презентації Проекту «Аграрні розписки в Україні» (впроваджується за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, члена Групи Світового банку, в партнерстві із Швейцарською Конфедерацією в Україні) в усіх областях, що сьогодні не охоплені проектом.

 

 

Черкаський "Азот" відновив виробництво аміаку і карбаміду

Виробник мінеральних добрив черкаське підприємство "Азот", що входить до складу холдингу Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа, після проведення капітальних ремонтів відновив виробництво аміаку і карбаміду, повідомила прес-служба Ostchem.

"Після проведення капітальних ремонтів підприємство відновило виробництво аміаку (цех А-5) і карбаміду (цех М-2)", - сказано в повідомленні.

Нагадаємо, наприкінці травня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про поновлення антидемпінгового мита на імпорт в Україну деяких азотних добрив російського виробництва у рамках захисту власного виробника і зниження залежності українських аграріїв від поставок хімпродукції.

Після прийняття цього рішення, в червні в Ostchem повідомили, що три з чотирьох хімзаводів (черкаський "Азот", "Рівнеазот" і "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот") планують відновити виробництво мінеральних добрив.

Довідка: Ostchem – група компаній, які працюють у сфері хімічної промисловості виробляють аміак, карбамід, нітрати та іншу продукцію. Група входить в першу десятку світових виробників азотних добрив. До структури холдингу входять "Концерн Стирол", черкаський "Азот", "Рівнеазот", "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" і завод в Естонії – "Нітроферт". Основним акціонером групи є бізнесмен Дмитро Фірташ. Холдинг Ostchem є підрозділом міжнародної групи компаній Group DF бізнесмена Дмитра Фірташа.

За матеріалами: УНІАН

 

Які останні аграрні інновації в Україні та світі

За торішнім підрахунками ООН, загальна кількість населення до 2020 року зросте до 9,1 млрд осіб. І щоб прогодувати всіх, обсяги виробництва продуктів харчування теж повинні збільшитися – як мінімум, на 70%. Єдине, що здатне дати такий приріст – це нові технології. У світі, на щастя, вже є ефективні інноваційні рішення для аграріїв, причому деякі з них створені безпосередньо в Україні.

Інновації проти шкідників

Інструмент для боротьби зі шкідниками поки один – пестициди. Вони ефективні, але шкідливі як конкретно для паразитів, так і для навколишнього середовища.

При цьому розрахувати точну кількість отрути, необхідну для розприскування на конкретному полі, практично неможливо, адже ніхто не знає, скільки паразитів є на ділянці. Тому в ґрунт зазвичай потрапляє невиправдано багато пестицидів з усіма негативними наслідками, що випливають із цього.

Але новітні IoT-технології (англ. Internet of things – Інтернет речей) дозволяють розв’язати цю проблему.

Наприклад, американська компанія Semios виробляє так звані «розумні пастки» для захисту зернових від шкідників. Вони являють собою мережу оснащених датчиками контейнерів, кожен з яких розміщується на певних ділянках поля.

Пастки вираховують кількість комах на своїй ділянці, при цьому самостійно відокремлюючи нешкідливих комах від пожирачів врожаю.

Як тільки кількість останніх доходить до критичної позначки, система повідомляє користувача через мобільний додаток.

На підставі її даних розраховувати необхідну кількість отрути вже нескладно.

До речі, пастки Semios також оснащені датчиками, що відстежують температуру ґрунту, рівень його вологості, стан здоров’я рослин. Це, по-перше, дозволяє передчасно виявити ознаки захворювань сходів, а по-друге – відстежувати рівень вологи в ґрунті і таким чином ефективніше вибудовувати графіки поливів.

Подібні системи також виробляють компанії Spensa і Ericsson. Перша орієнтована на віддалений моніторинг яблучних дерев, а друга – виноградників.

Всі три розробки вже використовуються на практиці, переважно в США і країнах Західної Європи.

Системи смарт-зрошення

Іспанські вчені розробили систему інтелектуального зрошення WaterBee. Вона являє собою мережу датчиків і сенсорів, які, знову ж таки, розміщуються по всій ділянці.

Ці пристрої періодично перевіряють стан ґрунту – рівень його вологості, пухкості, насиченість різними речовинами тощо.

На тих ділянках, де показники найгірші, автоматично ведеться полив.

За даними, опублікованими самими розробниками, впровадження системи WaterBee знижує витрату води на 40%.

Щось подібне створили і чилійські вчені. Їхня система, правда, орієнтована на полив чорниці, яка переважає в експорті Чилі.

В основі технології лежать бездротові сенсори. Вони аналізують стан рослин і ґрунту, зіставляючи їх, запускають систему поливу. Якщо вірити опублікованій статистиці, таким чином вдалося зекономити 70% води.

Тваринництво нового покоління

Для компаній, зайнятих у сфері тваринництва, також опрацьовуються інноваційні рішення.

Деякі з них дозволяють віддалено стежити за переміщенням худоби, інші здійснюють моніторинг здоров’я тварин аж до їхніх генетичних особливостей.

Подібну систему – BovControl – використовують у Бразилії, наприклад.

Трактори-безпілотники

Варто визнати: ці технології поки належать до розряду «найближче майбутнє». Проте перші прототипи вже випробовуються на полігонах різних компаній.

Один з найцікавіших серед них – трактор-безпілотник Spirit від Autonomous Tractor Cooperation (ATC). Він здатний самостійно їздити і об’їжджати перешкоди.

Зовсім недавно за подібну розробку взялася російська компанія Cognitive Technologies.

Але і пілотовані трактори також стають розумнішими: наприклад, моделі від Blue River Technology здатні розпізнавати серед здорових рослин бур’яни і обприскувати їх гербіцидами.

Набирають у сільському господарстві популярності і дрони. Їх використовують для віддаленого спостереження за угіддями, а також для розприскування добрив або речовин, що відлякують шкідників.

Чим радує Україна?

В нашій країні дуже багато стартапів, що пропонують ІТ-рішення для агробізнесу. Один з найбільших – eFarmer. Цей розробник створив додаток «Польовий журнал».

Він дозволяє відстежувати межі поля за допомогою GPS і віддалено вивчати стан оброблених площ. Також у eFarmer є рішення, що дозволяє перетворити звичайний трактор на «розумний» за допомогою спеціального мобільного пристрою і переносної GPS-антени.

Стартап AgryEye створив багатофункціональний сенсор для аналізу ґрунту. Він здатний визначати склад останньої і стан рослинності.

Цікаві розробки в цьому році продемонстрували на AgTech Forum в Києві.

Серед них: Kray Technologies (перший в світі промисловий дрон для хімічного обприскування польових культур), Water Cloud (установка для виробництва води з повітря), BioSens (сенсор, що сканує продукти харчування на наявність у них токсинів) та ін.

Перспективи на майбутнє

Максимальна автоматизація праці – це тренд на найближчі роки не тільки в сільському господарстві, а й в усіх професійних сферах.

Технології, націлені на тривале зберігання і перевезення продуктів харчування, також будуть актуальні.

Вже зараз створюються розумні зерно- і овочесховища, які самостійно стежать за температурою врожаю, регулюючи в залежності від цього систему клімат-контролю.

Також великі перспективи в майбутньому відкривають вертикальні ферми – теплиці, в яких повністю відтворюються всі умови для проростання рослин.

Останні при цьому поміщені в спеціальні піддони, розташовані вертикально один над одним, що дозволяє в рази збільшити врожайність.

Першим за реалізацію подібної ідеї вже взявся американський стартап Plenty.

Автор: Олег Кузнецов, партнер Kreston GCG

За матеріалами Finance.Uа