Відповідно до п. 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 (далі — Порядок), спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки, які спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Спеціальне розслідування таких нещасних випадків проводиться за рішенням Головного управління Держпраці у Луганській області залежно від характеру та ступеня тяжкості травми. Якщо територіальним органом Держпраці протягом доби не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування такого нещасного випадку, розслідування проводиться роботодавцем.

Станом на теперішній час, у роботодавців ще виникають непорозуміння щодо визначення протягом «трьох годин» ступені тяжкості виробничої травми, при нещасному випадку.

Дійсно згідно з п. 37 Порядку, визначено, що роботодавець зобов’язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв’язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення згідно з Додатком 2 до Порядку про нещасний випадок, який спричинив тяжкі наслідки.

Але, лікувально – профілактичний заклад (далі - ЛПЗ), до якого було надано роботодавцем запит, може відповідно до вимог п. 9 Порядку готувати висновок про ступінь тяжкості травми протягом однієї доби з моменту одержання запиту.

Таким чином, роботодавець в деяких випадках, виявляється в ситуації вибору - надавати повідомлення згідно з додатком 2 Порядку до Головного управління Держпраці у Луганській області, чи не надавати (якщо він не впевнений у тяжкості травми, та не отримав висновок від ЛПЗ).

Для дотримання вимог Порядку, для попереднього визначення ступені тяжкості травми потерпілого, до отримання відповідного висновку ЛПЗ, роботодавцю, чи уповноваженої посадовій особі підприємства, відповідальній за передачу інформації про нещасний випадок, необхідно використовувати Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України від 4 липня 2007 р. № 370 (далі — Класифікатор).

А саме, відповідно до пункту 3 підпункту 3.3 Класифікатора спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки з отриманими травмами, які призвели до тяжких наслідків, перелік яких визначено нижче:

• втрата зору, слуху, мови;

• втрата будь-якого органа або повна втрата його функції (при цьому втрата найважливішої у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги);

• психічні розлади;

• втрата репродуктивної здатності;

• невиправно понівечення обличчя.

Таким чином, якщо потерпілий отримав травму, яка підпадає під вищезазначені, то у роботодавця не повинно виникати сумнівів щодо надання повідомлення згідно з додатком 2 до Головного управління Держпраці у Луганській області.

Якщо травма, що отримана потерпілим не вписується в перелік, роботодавцю необхідно до вимог п.10 Порядку протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

У разі отримання на другий день розслідування, висновку від ЛПЗ про ступінь тяжкості травми, в якому вказано, що травма відноситься до категорії які призвели до тяжких наслідків, роботодавцю необхідно скласти повідомлення згідно з додатком 2 Порядку.

В розділі 12 (Причина несвоєчасної передачі інформації) вказати, що причина – це встановлення ступені тяжкості травми відповідно до отриманого висновку про ступінь тяжкості травми від ЛПЗ ( вказати дату).

Повідомлення надати до Головного управління Держпраці у Луганській області з супроводжувальним листом, у якому вказати про номер наказу (дата), про утворення комісії з розслідування даного випадку та додати копію запита до ЛПЗ та копію висновку про ступінь тяжкості травми.