Станично-Луганське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та працівників медичних закладів охорони здоров’я.

Однією з особливостей професійної діяльності медичних працівників є контакт з інфікованими пацієнтами. Медичні працівники, які перебували у закритому приміщенні з хворими на CОVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин, знаходяться в зоні ризику, адже, відомо, що коронавірусна інфекція передається краплинним та контактним шляхами.

Виникнення захворювання у медичного працівника залежить від підвищеної чутливості організму людини, контакту з інфікованими пацієнтами за умов відсутності, невміння правильного застосування або неефективності засобів індивідуального захисту.

Для забезпечення безпеки та захисту здоров’я медичних працівників роботодавець закладу охорони здоров’я  зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту.

Засоби індивідуального захисту (далі  ЗІЗ)  всі засоби, які призначені для носіння і використання працівником з метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров’ю на роботі, а також будь-які пристосування, аксесуари чи змінні компоненти, призначені для цієї мети.

Зважаючи на поширення випадків захворювання на коронавірус COVID-19 в Україні відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII,  роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці безпечні умови праці та забезпечити необхідні профілактичні заходи відповідно до обставин, що змінюються.

Роботодавець зобов’язаний розробити та запровадити профілактичні заходи для запобігання поширенню COVID-19 в закладі охорони здоров’я.

До таких заходів запобігання захворювання у медичного працівника, в першу чергу, відноситься використання ЗІЗ  вибір належного типу ЗІЗ та навчання правилам користування ЗІЗ (як їх надівати, знімати, утилізувати).

ЗІЗ, які використовують медичні працівники, повинні відповідати вимогам державних стандартів. Медичні працівники використовують ЗІЗ для захисту слизових оболонок, дихальних шляхів, шкіри й одягу від контакту з інфекціями. Види ЗІЗ, що мають використовуватись при наданні медичної допомоги і догляду за пацієнтами визначені у Додатку 6 до  Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом МОЗ України від 28.03.2020 № 722 (далі – Стандарти), а саме: (медична маска, халат захисний від інфекційних агентів, рукавички медичні, захисні окуляри/ щиток, чоботи або закрите взуття, респіратор класу захисту не нижче FFP2, шапочка медична). ЗІЗ обирають з огляду на характер взаємодії з пацієнтом та потенційний шлях інфікування. Зоною пацієнта є зона в радіусі одного метра навколо пацієнта.

Під час надання медичної допомоги та проведення догляду за пацієнтами, які підлягають визначенню випадку COVID-19, в закладах охорони здоров’я слід дотримуватися заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю, наведених у додатку 8 до Стандартів.

Завжди слід проводити обробку рук, дотримуватися респіраторної гігієни і етикету кашлю. Необхідно утилізувати ЗІЗ у відповідний контейнер після використання, а гігієна рук повинна проводитися до надягання і після зняття ЗІЗ.

Кожен медичний працівник повинен вміти користуватися засобами індивідуального захисту, оцінювати ризики та вирішувати, який саме ЗІЗ і коли застосовувати, бути навченим належному виконанню гігієни рук та одяганню і зніманню ЗІЗ з метою мінімізації ризиків самозараження.

Правила вибору та користування ЗІЗ.

Маски хірургічні. Вимоги та методи випробування (ДСТУ EN 14683:2014).

Маска хірургічна це медичний виріб, що прикриває рот, ніс і підборіддя, утворюючи бар’єр для прямого передавання інфекцій між персоналом і пацієнтом.

Маску хірургічну слід використовувати медичним працівникам, щоб обмежити передавання інфекцій від пацієнтів до персоналу (у деяких випадках навпаки).

Хірургічна маска повинна мати засоби, за допомогою яких вона щільно прилягатиме до носа, рота, й підборіддя користувача і які забезпечують щільне прилягання маски з боків.

Як надягати маску: закиньте гумки за вуха, розправте маску, щоб вона прикривала ніс та рот, обтисніть носову пластину.

Маску слід змінювати, щойно вона стала вологою. Не можна чіпати зовнішню частину маски руками. Якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком. Маску слід змінювати що чотири години. Не можна використовувати маску повторно. Не можна використовувати марлеві маски, вони не забезпечують належного рівня захисту.

Як знімати маску: не торкаючись до її зовнішньої поверхні, зніміть маску за гумки, згорніть і викиньте у смітник.

Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтрувальні півмаски для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування (ДСТУ ЕN 149:2017).

Респіратори потрібно використовувати під час проведення аерозольгенеруючих процедур (наприклад, інтубація трахеї, неінвазивна вентиляція легень, трахеотомія, серцево-легеневої реанімація, ручна вентиляція легень, бронхоскопія, розтин трупа). У цих випадках потрібно використовувати респіратори класів захисту не нижче FFP2.

Респіратори класу захисту не нижче FFP2 або еквівалент слід використовувати протягом часу, що наведений в інструкції виробника.

Враховуючи контактний шлях інфікування, респіратор слід замінити якщо:

1) він став вологим;

2) доторкування до нього потенційно забрудненими руками в незалежності одягнені рукавички чи ні;

3) одразу після виходу з брудної зони (респіратор дозволено знімати виключно в чистій зоні);

4) потрапляння на респіратор будь-яких біологічних рідин (перед тим як зняти респіратор слід вийти із брудної зони в чисту);

Як надягати респіратор:

• заведіть гумки на передню частину респіратора та просуньте долоню під ними;

• прикладіть чашу респіратора до обличчя, верхню гумку перекиньте на потилицю, нижню  за вуха;

• розправте респіратор на обличчі, обтисніть носову пластину пальцями обох рук;

• перевірте, щоб гумки респіратора не перехрещувалися.

Одяг захисний. Захист від інфекційних агентів. Вимоги до експлуатаційних характеристик і методи випробування (ДСТУ ЕN 14126:2008).

Халат захисний від інфекційних агентів  використовується, щоб захистити шкіру та попередити забруднення одягу під час роботи.

Захисний халат слід використовувати, щоб захистити шкіру та попередити забруднення одягу під час роботи. Якщо халат не є водостійким, потрібно використовувати фартух під час процедур із очікуваними великими обсягами рідин, які можуть проникнути через халат. Халат має бути завдовжки до середини литок і з довгими рукавами. Халат має бути світлого кольору, щоб легше можна було ідентифікувати забруднення, з петлями для пальців або з еластичною манжетою, щоб рукави не закочувалися.

Як надягати халат: розгорніть його, надягніть і зав’яжіть.

Як знімати халат: не торкайтеся до його зовнішньої поверхні, акуратно зніміть, згорніть і утилізуйте. Після зняття халату варто обробити руки.

Куртки, клінічні та лабораторні халати, які надягають поверх особистого одягу для зручності чи ідентифікації, не є засобами індивідуального захисту.

Захисні засоби. Рукавички медичні одноразового використання (ДСТУ ЕN 455-1:2014).

Рукавички медичні  використовують, коли є передбачуваний безпосередній контакт з кров’ю або іншими біологічними рідинами, слизовими оболонками та потенційно інфікованими матеріалами; коли є безпосередній контакт із пацієнтами, які інфіковані патогенами, що передаються контактним шляхом а також під час роботи із потенційно забрудненим обладнанням і поверхнями, що використовують під час догляду за хворими.

Рукавички заборонено мити чи обробляти дезінфектантами, щоб використовувати повторно. Мікроорганізми не можуть бути абсолютно видалені з їхньої поверхні, до того ж втрачається цілісність структури рукавичок.

Рукавички надягають останніми з усіх засобів індивідуального захисту, обов’язково поверх манжетів халату.

Як знімати рукавички:

• зачепіть її на рівні долоні іншою рукою в рукавичці та обережно зніміть;

• тримайте зняту рукавичку іншою рукою в рукавичці;

• просуньте пальці руки без рукавички на зап’ясті під рукавичку, що залишилася надягненою, та зніміть її, загорнувши над першою рукавичкою.

Засоби індивідуального захисту очей. Технічні умови (ДСТУ ЕN 166:2017).

Окуляри/захисний щиток  використовують, щоб захистити очі від потрапляння вірусної інфекції.

Захисний щиток для обличчя виготовляється із прозорого пластику стійкого до запотівання, щоб забезпечити добру видимість для медичного працівника, який використовує щиток.

У захисного щитка має бути ремінець, що регулюється, для щільного прилягання до голови та зручного носіння. Захисні щитки можуть бути одно- чи багаторазовими.

Захисні окуляри мають щільно прилягати до шкіри і мати гнучку рамку з ПВХ, що легко пристосовується до контурів обличчя та рівномірно тисне. Окуляри повинні закривати очі та ділянки навколо, мати прозорі пластикові лінзи з покриттям від запотівання і захистом від подряпин. Ремінці, що регулюються, повинні забезпечувати міцне кріплення, щоб окуляри не зміщувалися під час клінічної діяльності. Захисні окуляри можуть бути одно- чи багаторазовими.

Захисні окуляри та щиток знімають за ремінець на потилиці або за кінцівки дужок і при цьому не торкаються їхньої передньої поверхні.

Станично-Луганське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує, що при високому рівні професійної відповідальності та бережного ставлення до власного здоров’я знизиться рівень кількості захворілих медпрацівників на COVID-19.