Аграрний бюлетень управління агропромислового розвитку Станично-Луганської РДА. 12.10.2017 р.

«Аграрний фонд» розпочинає форвардну програму закупівлі зерна нового врожаю

Версія для друку

П АТ «Аграрний фонд» розпочинає форвардну програму закупівлі зерна врожаю 2018 року.

Про це повідомляє прес-служба підприємства.

Зокрема, планується закупити більше мільйона тонн зерна: 700 тис. тонн пшениці, 200 тис. тонн кукурудзи, 50 тис. тонн ячменю, 30 тис. тонн жита, 10 тис. тонн гречки, 10 тис. тонн вівса, 10 тис. тонн гороху жовтого.

За попереднім оцінками, загальна сума, на яку ПАТ «Аграрний фонд» планує профінансувати агровиробників, має скласти 3,1 млрд грн.

Товариство має намір співпрацювати як з великими агроходингами, так і з малими та середніми фермерськими агрогосподарствами. При цьому є певні вимоги до обсягу мінімальної партії: для пшениці ― 100 тонн, кукурудзи ― 100 тонн, ячменю ― 50 тонн, жита ― 30 тонн, гречки ― 10 тонн, вівса ― 10 тонн, гороху жовтого ― 30 тонн.

Закупівельні ціни, виходячи з яких здійснюватиметься передплата за договорами, для зерна складають для пшениці 2 класу ― 4850 грн/т, пшениці 3 класу ― 4600 грн/т, кукурудзи 3 класу ― 4150 грн/т, жита 2 та 3 класів ― 3500 грн/т, гречки 2 та 3 класу ― 10 тис. грн/т, гороху жовтого 2 та 3 класів ― 6 тис/т.

Розмір попередньої оплати встановлюється рішенням комісії з ризиків ПАТ «Аграрний фонд» у відповідності до системи оцінки клієнтів, але не перевищує 65% від загальної вартості поставки за договором.

Рівень відсоткової ставки за користування коштами попередньої оплати без урахування курсових коливань від 20% до 25%, з урахуванням курсових коливань ― 15%.

На Полтавщині аграрії заснували Фермерську самооборону

 

У Полтавській області створили Фермерську самооборону, у відповідь на бездіяльність Обласної антирейдерської комісії. Про це заявив сьогодні член Ради Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Іван Слободяник, підбиваючи підсумки сьогоднішнього позачергового засідання Ради Асоціації фермерів у Полтавській області.

«Обласна антирейдерська комісія на Полтавщині бездіяльна. І місцевим аграріям не залишається нічого, як заснувати Фермерську самооборону Полтавщини» - зазначив Іван Слободяник, який є відповідальним з антирейдерських питань від АФЗУ в Центральному регіоні.

Під час засідання аграрії також ухвалили рішення щодо вимог звільнення заступника голови Полтавської ОДА Романа Товстого, який безпосередньо керує вищезгаданою комісією, а також призначення представника від Асоціації фермерів України.

«В державну підтримку щодо протидії рейдерству ніхто не вірить. 17.10.17 треба прийти під Верховну Раду і міняти ситуацію в усій державі», - резюмував член Ради АФЗУ на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Нагадаймо, що раніше Іван Слободяник називав створення Кабміном Антирейдерських штабів в регіонах імітацією боротьби з рейдерством та фактичною підміною понять.

Програма компенсації вартості сільгосптехніки майже не працює

 

З а даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 1 жовтня 2017 року 96 аграрних підприємств отримали компенсацію на суму 11,58 млн грн за придбані ними 149 одиниць української сільгосптехніки.

Це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у Державному бюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей – 24 підприємства – придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки – 10 одиниць на суму 3,0 млн грн – в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області – 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської – 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей – на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки, зауважив Ярослав Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу – оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільськогосподарської техніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету, до 1 травня. Адже до цього часу аграрні підприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно бюджетного розпису Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі, підсумував Ярослав Навроцький.

Земельна реформа: фермери пропонують відкласти

Версія для друку

Ч им ближче до 2018 року, тим активніше влада, надто виконавча, висловлюється за відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Проте багато фермерів та експерти вважають, що це передчасно.

Справді, наша країна – одна з небагатьох, де немає вільної торгівлі цим специфічним і дуже важливим товаром. Чи потрібно скасовувати мораторій на продаж сільгоспземлі, який уже багато років щороку пролонгується, саме з настанням нового року? Які «плюси» і «мінуси» можливого (якщо нардепи ухвалять відповідний закон, а президент його підпише) відкриття ринку землі в Україні буквально через кілька місяців?

Майже всі фермери, які обробляють орендовані в селян землі, є гострими противниками скасування мораторію. У цьому сенсі досить згадати неабиякі баталії, що відбувалися в селянських (фермерських) господарствах цього літа в Кіровоградській, Дніпропетровській і Вінницькій областях. Та, безперечно, найбільший градус напруження був на Кіровоградщині. Там були великі рейдерські захоплення та спроби їх організувати з використанням вогнепальної зброї по обидва боки та пораненням людей у цих перипетіях, інформують Економічні Відомості.

Найпоширенішим методом рейдерських спроб і захоплень є незаконне переоформлення договорів оренди землі з власників фермерських господарств на інших осіб. Усе це роблять «чорні» нотаріуси, яких в Україні працює чимало. Певна річ, усі ці дії є незаконними, проте справжнім орендарям не завжди вдається довести це в судах. Потім за класичною схемою йде захоплення приміщень фермерського господарства, врожаю та всього, що є на його землі.

«Щоб відкрити ринок землі, потрібно провести дуже ретельну її інвентаризацію. Багато ділянок не було внесено до електронного реєстру (адже спочатку, до 2002-2003 рр., були тверді оригінали та копії таких документів). Тому в електронних документах є чимало помилок і неточностей. Друге – усі електронні носії такої інформації мають бути при громадах. Наразі вони перебувають на київському рівні, і саме звідти «ростуть» ноги рейдерства та корупції», – заявив «і» керівник ТОВ «Нива-2010» Микола Трибиненко.

Саме на його підприємство цього року спрямували рейдерську атаку, подробиці якої широко висвітлювали не тільки в Україні, а й у Європі і навіть у США.

«Я не проти земельної реформи – її потрібно проводити. Однак за такого стану справ її запускати з 1 січня 2018 р., або ж з 1 липня чи з 1 серпня, просто не можна. Земля вся відійде великим латифундистам, а рейдерські захоплення стануть нормою та масовим явищем в Україні. Сьогоднішні захоплення здаватимуться просто дитячим «лепетом» порівняно з тими, які будуть», – прогнозує Трибиненко.

На Кіровоградщині таких прикладів десятки. А фермери Бобринецького району, не чекаючи допомоги влади, зокрема й Національної поліції, озброїлися карабінами та самі захищають свої господарства й орендовану землю від непроханих гостей.

Фермерів підтримує і місцева влада. Як сказав у коментарі «і» директор департаменту агропромислового комплексу та земельних відносин Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Коренюк, влада підтримує прагнення фермерів захистити свої господарства та дякує за те, що вони є такими активними.

«Однак в області ставлення сільгоспвиробників до відкриття ринку сільгоспземель неоднозначне. Так, одні керівники кажуть, що це питання вже перезріло і треба якомога швидше скасовувати мораторій (це великі сільгоспвиробники, що обробляють тисячі гектарів земель. – Авт.), інші – категорично проти цього (фермери). Я вважаю, що фермери просто лукавлять. Багато фермерів обробляють незначні земельні наділи. Для подальшої закупівлі земель, якщо мораторій скасують, у них буде мало коштів для купівлі не тільки орендованій, а й «нової» для них землі», – зазначає він.

До того ж фермери зазначають, що сьогодні виплачують непогані гроші за оренду власникам паїв – до 15-20 тис. грн на рік. Це нібито набагато більше, ніж їм дадуть після відкриття ринку землі покупці. І звісно, як міркують фермери, цими покупцями знову-таки стануть обов’язково великі латифундисти. «Ми хоч платимо власникам паїв орендну плату, а латифундист просто відбере цю землю за безцінь. І розвиватиме господарство на своїй великій площі тільки в «центральному» селі такої громади. Села, віддалені від цього головного населеного пункту, взагалі не розвиватимуться, і туди не вкладатимуть вагомі кошти», – вважає один із фермерів.

Це все зрозуміло, але можна зробити висновок і в правильності слів кіровоградського чиновника – у фермерів буде не досить коштів для купівлі земель та розширення своїх господарств.

Хоча ще невідомо, скільки земля сільгосппризначення взагалі коштуватиме після скасування мораторію. Сьогодні представники законодавчої та президентської влади говорять про те, що після відкриття ринку землі ціни на наділи будуть високими – можна буде продати 1 гектар мало не за $16 тис.

Що думають опоненти? Як вважає народний депутат, заступник голови аграрного комітету Верховної Ради Вадим Івченко, ціна одного гектара земель після скасування мораторію на її продаж може бути максимум 3 тисячі доларів. Хоча в принципі й така ціна, зважаючи на те, що вона буде початковою, відразу після скасування мораторію є цілком прийнятною.

А що з приводу «страшилок», у яких беруть негативну участь великі виробники, думають латифундисти, тобто орендарі великих ділянок земель? У коментарі «і» один із них – він не схотів називати свого імені – зазначив лише те, що опорою сільського господарства в будь-якій розвиненій країні світу є не фермери, а саме великі латифундисти, які «озброєні» величезними наділами землі, великою кількістю суперсучасної техніки, висококваліфікованими працівниками та мають науково-дослідні лабораторії.

Влада говорить про те, що, не даючи змоги власникам паїв вільно розпоряджатися землею, грубо порушують їхнє право.

Однак, як вважає керівник проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах» Денис Нізалов, після відкриття ринку землі вони не матимуть вибору: «Якщо землі якогось села обробляє лише одне господарство (той-таки фермер), то звідки візьметься інший покупець? Якщо й візьметься, то це буде рейдер, який купуватиме кілька ділянок землі, щоб зробити «шахматку» та шантажувати власника агропідприємства. Хіба отримають власники паїв якусь вигоду від цього протистояння? Я думаю, вони, навпаки, розпрощаються навіть з орендною платою». Цей погляд співзвучний з роздумами фермерів.

Керівники Мінагрополітики неодноразово на своїх конференціях, різноманітних ділових форумах однозначно твердять, що без відкриття ринку землі не буде масових капіталовкладень, зокрема іноземних.

«Якщо це правда, то треба додати, що цей процес буде тривалим. Бо сільгоспвиробник, який купить земельну ділянку за ринковою ціною, навряд чи матиме вільний капітал, що треба буде інвестувати у виробництво. Можна, щоправда, спиратися на гроші іноземних інвесторів, однак це під силу лише великим агрохолдингам», – зазначає Денис Нізалов. І знову тут оголено проблему спільного існування фермерів і латифундистів на користь других – хто цю землю швидко та вигідно розкупить у разі відкриття ринку земель.

Як відомо, Кабмін планує після відкриття ринку землі опікуватися деякий час лише державними наділами (безкоштовне їхнє передавання теж поки що невідомо – кому й за яких умов), щоб поступово переходити на ринкові умови. Як зазначає народний депутат, член комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко, потрібно не роздавати землі, а продавати їх на відкритих аукціонах. Однак і в цьому питанні більше проблем, ніж рецептів їхнього вирішення: нині роздавання таких земель є зручним способом віддячити потрібним людям, не витрачаючи жодних коштів.

Отже, як зазначає представник уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Дмитро Лях, умов для проведення будь-яких реформ у земельній сфері просто не створено. «Інвентаризацію земель не проведено. У судах лежить величезна кількість справ із земельних питань, і судова система не може розібратися в цьому. Взагалі для цих важливих справ потрібно створити спеціалізовані земельні суди, які є в будь-якій із цивілізованих країн. Кількість випадків рейдерства теж вражає. І влада хоче відкривати при цьому швидко ринок землі? Зарано, чи не так?» – говорить Лях.

Депутати пропонують ввести державний контроль за ГМО-продукцією

 

Версія для друку

У Верховній Раді зареєстрований законопроект «Про державний контроль за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості».

Про це повідомляє прес-служба одного з авторів законопроекту №7186, народного депутата Олега Кулініча.

«Зараз в Україні фактично відсутній контроль за виробництвом та розповсюдженням генно-модифікованої продукції, немає правил регулювання на жодному з етапів – починаючи від наукових досліджень в цій галузі і закінчуючи реалізацією готової ГМО-продукції. А таке регулювання потрібне нам не лише для вирішення наших внутрішніх проблем, це і частина наших зобов’язань перед Європейським Союзом, які Україна взяла на себе, підписавши Угоду про асоціацію», - прокоментував реєстрацію законопроекту Олег Кулініч.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроект встановлює правове регулювання для здійснення державного контролю за дореєстраційними випробуваннями ГМО, державною реєстрацією ГМО, розміщенням ГМО та ГМ-продуктів на ринку, включаючи вирощування, переробку, використання в якості харчових продуктів та кормів.
Окрім того, законопроектом визначено повноваження органів державної влади у сфері поводження з ГМО. Законопроект також встановлює пряму заборону на розміщення на ринку незареєстрованих ГМО та пропонує процедуру реєстрації ГМО та їх розміщення на ринку. Також документ встановлює чіткі вимоги до маркування ГМ-продукції та запроваджує правила щодо її простежуваності, що не дозволять вводити споживача в оману.

Законопроектом пропонується передбачити адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил генно-інженерної діяльності та поводження з ГМО.

 

 

 

В Умані презентували Український аграрний ліцей

 

6 жовтня відбулася офіційна презентація Українського аграрного ліцею (УАЛ). Причиною відкриття такого закладу стала відсутність якісно підготовлених молодих кадрів. Адже до аграрних вищих навчальних закладів приходить молодь, яка не мотивована пов`язувати своє життя із сільським господарством.  

Захід урочисто відкрив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.

«Український аграрний ліцей - нестандартний заклад. Я вдячний нашим аграріям, фундаменту цієї країни, що в нас є можливість творити такі речі. Щиросердно дякую колективу нашої компанії. Вдячний народним депутатам, адже новий закон про освіту – це найважливіший закон за всю історію України. І, звісно, спасибі нашим вчителям і директору ліцею Олені Ярошинській, нашим партнерам зі США, Голландії, Естонії, Польщі, які також сьогодні з нами. Без вас зробити такий сучасний заклад було б дуже важко», - зазначив голова ВАР.

Вітальну промову продовжила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтегації Ольга Трофімцева: «Я хочу звернутись до ліцеїстів. Любі мої, ви уже сьогодення, ви зробили правильний вибір, тому я хочу вас переконати в тому, що агро зараз модно. Навчайтеся, кайфуйте, використовуйте кожну мить в даному ліцеї, використовуйте кожну можливість для того, щоб взяти щось нове, навчитись в тих чудових людей, що з вами будуть працювати».

Міський голова м. Умань Олександр Цебрій у своїй промові відзначив унікальність УАЛ.

«Відкриття першого приватного навчального закладу, Українського аграрного ліцею, – це визначна подія для Умані. Приємно те, що цей захід відбувається напередодні дня міста. В цей знаменний день звертаюсь до викладачів та учнів, сьогодні ви отримуєте змогу працювати та навчатися в новому закладі, творити історію», - сказав він.

Презентацію Українського аграрного ліцею також відвідав голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець.

«Хотів би подякувати всім ініціаторам створення ліцею за їх особистий вклад в освітній процес, який дає можливість нашому молодому поколінню знайти себе у цьому сумбурному сьогоденні, стати висококонкурентними на ринку праці», - зазначив голова Черкаської облради.

За словами першого заступника голови Черкаської облдержадміністрації Віталія Коваля, Український аграрний ліцей незабаром випустить своїх спеціалістів, які дозволять по новому розвивати аграрний сектор і завойовувати позиції на нових аграрних ринках.

Під час презентації УАЛ виступили і представники вітчизняного аграрного бізнесу: Андрій Гордійчук, Іван Чайківський, Сергій Іващук та власники фермерських господарств.

Директор УАЛ Олена Ярошинська висловила вдячність гостям заходу за побажання та закликала їх і надалі підтримувати починання аграрної освіти по всій Україні.

Після презентації ліцеїсти ознайомили всіх учасників події зі специфікою роботи ліцею. Крім того, гості взяли участь у круглому столі «Регіональна освіта молоді в контексті розвитку аграрного сектору України», де обговорили альтернативну педагогічну систему, яка апробується в УАЛ та передбачає відмову від традиційних засад організації освітнього процесу. Адже акценти в освітній діяльності Українського аграрного ліцею зміщено в бік командної співпраці, спільного продукування й реалізації ідей. Так, за два роки навчання ліцеїсти здобудуть не лише академічні знання, але й спробують себе як мінімум у трьох професіях у реальних умовах праці.

Ще однією родзинкою презентації Українського аграрного ліцею стала зустріч «Молодь та бізнес», де ліцеїсти та аграрії дискутували про аграрний бізнес в Україні і переваги роботи в агросекторі.

Шахраї "розвели" фермера на 316 тисяч грн

Версія для друку

С уд Івано-Франківська заарештував трьох шахраїв із Київщини, які назвалися працівниками Адміністрації президента та видурили 316 тис грн у фермера з Франківщини.

Про це повідомляє прес-служба ГПУ.

У липні шахраї зателефонували голові одного з фермерських господарств та, назвавшись посадовцями АП, переконали переказати на їхній рахунок гроші.

Зловмисники пообіцяли фермеру сприяти в отриманні гранту від іноземних інвесторів на розвиток його господарства. За свої послуги вони зажадали 316 тис грн, які довірливий чоловік їм перерахував.

Правоохоронці затримали зловмисників у Києві. Їм закидають злочин за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України.

Податкові накладні сільгоспвиробників більше не будуть блокуватися

 

М іністерство юстиції зареєструвало наказ Міністерства фінансів, який зобов’яже Державну фіскальну службу автоматично реєструвати податкові накладні сільськогосподарських підприємств. Таким чином, аграрні підприємства зможуть відновити повноцінну роботу та торгівлю виробленою продукцією. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Як повідомила партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської Ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова, мова йде про наказ Мінфіну від 18 вересня 2017 року № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

«Цей наказ вирішує проблему з блокуванням податкових накладних. Він дає можливість всім сільськогосподарським підприємствам подати так звану технологічну карту заздалегідь, не чекаючи, коли податкова накладна або коригування буде заблокована», - сказала Ольга Богданова.

Вона зауважила, що технологічні карти будуть враховуватися автоматично за умови, що підприємство було платником ПДВ за спецрежимом до 2017 року або зараз знаходиться в реєстрі одержувачів бюджетних дотацій, обробляє мінімум 200 га землі і за останній рік не мало зміни власника чи директора. В інших випадках передбачений п’ятиденний строк для розгляду інформації комісією ДФС.

Експерт також повідомила, що для автоматичної реєстрації накладної необхідно разом з техкартою подати також інформацію, яка підтверджуватиме, що платник відноситься до реального сектору економіки.

«Це може бути, наприклад, аналітична довідка, яка буквально за 10 хвилин дасть зрозуміти, що ваше підприємство реальне. В ній має бути подана в таблиці коротка інформація про підприємство:  сфера діяльності, коли зареєстроване, які доходи, хто основні покупці і постачальники, яке податкове навантаження, штат, основні фонди, оренда, землі в обробітку тощо», - сказала Ольга Богданова.

Аудитор зауважила, що програмне забезпечення ДФС буде готове готове приймати технологічні картки автоматично вже найближчим часом.

«Наказ заюстований, але необхідний ще декілька днів, щоб зробити програмне забезпечення, яке прийматиме інформацію», - сказала вона.

Аграрії отримали понад 7 млн грн компенсації за придбану українську сільгосптехніку від Ощадбанку

Версія для друку

4 4 клієнти Ощадбанку – агропромислові підприємства з 14 областей України отримали понад 7 млн. грн. державної компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.Про це повідомляє прес-служба фінустанови.

В рамках урядової програми підтримки АПК з держбюджету компенсується 20% їх вартості. Підприємства придбали через Ощадбанк 64 одиниці техніки та обладнання для сільськогосподарської діяльності на загальну суму ­­­­35,4 млн. грн. і стали згідно з поданими заявками учасниками урядової програми.

Нагадуємо, що Ощадбанк – уповноважений банк урядової програми підтримки АПК. Відкривши рахунок і здійснивши оплату техніки та обладнання через Ощадбанк, сільгоспвиробники отримують 20% компенсації на безповоротній основі. Обробка пакета документів для отримання відшкодування є безкоштовною.

«Ощадбанк продовжує приймати заявки від сільгоспвиробників, безкоштовно допомагає клієнтам з оформленням пакета документів та надає професійні консультації щодо умов отримання компенсації», – зазначила директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Інна Кравчук.

За державною програмою на 2017 рік для аграріїв передбачено 550 млн. грн. У 2018 році суму заплановано збільшити до 900 млн. грн., а в 2019-2021 роках – до 1,5 млрд. грн. Перелік техніки, 20% вартості якої компенсується за рахунок державного бюджету, розміщено за посиланням. Процедура надання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – за посиланням.

Яка держпідтримка потрібна аграріям

 

Г ромадські об’єднання представили свої пропозиції щодо розподілу держпідтримки в АПК у 2018 році. Українська аграрна конфедерація разом з найбільшими профільними асоціаціями наполягають – розподіл коштів повинен відбуватися таким чином, щоб в результаті зростала ефективність сільгосппідприємств.

Експерти говорять про три напрямки: 1) виправити недоліки у порядку нарахування держдотацій; 2) зменшити видатки за програмами, дієвість яких є сумнівною; 3)вивільнені кошти спрямувати на квазіакомуляцію ПДВ (дотації), тому що саме ця форма держпідтримки наразі є найбільш дієвою.

«Звичайно, почати хотілося б з позитиву, - говорить генеральний директор УАК Павло Коваль. - Ми вчасно почали розгляд проекту державного бюджету, а відтак аграрний сектор розглядається не за залишковим принципом. Вселяє надію, що у 2018 році аграрії будуть мати окреслені (рамочні) фінансові ресурси для підтримки - сума визначається 1% від аграрного ВВП. Це стає системою, і це надзвичайно позитивний момент».

«Більш того, ми можемо констатувати, що дана сума може переглядатися в бік зростання. Перш за все, мова йде про кошти, які можуть бути додатково знайдені за рахунок ефективної приватизації держпідприємств, підпорядкованих Міністерству аграрної політики, а також за рахунок «відбілювання» використання земель сільськогосподарського призначення», - наголошує генеральний директор УАК.

Як показують дослідження Української аграрної конфедерації, сьогодні близько 30% землі с/г призначення використовуються без належної сплати податків. 

«Навіть незначні процеси виведення з тіні таких угідь дадуть можливість підтримати середніх і дрібних аграрних товаровиробників, котрі працюють легально. І це великий резерв, який потрібно використовувати. Шкода, що пропозиції вивести землі з тіньового обігу надходять не від профільного міністерства», - зазначає Павло Коваль.

Є і інші організаційні недоліки, про які говорять фахівці.

«Шкода, що Міністерство аграрної політики і продовольства України поставило аграріїв перед фактом, як вирішило розподілити 6,3 млрд гривень у 2018 році. Було би правильно зробити навпаки – якщо аграрії заробляють цей 1%, то потрібно з ними порадитися, як ці кошти найбільш ефективно і раціонально витратити», - наголошує генеральний директор УАК.

В результаті, аграрні асоціації змушені подавати свої зауваження не через профільне міністерство, а шукати «обхідні» шляхи – звертатися до народних депутатів, Аграрного комітету ВР, депутатських об’єднань.

«Нам повідомили про розподіл коштів за програмами і статтями держпідтримки, коли ця інформація вже набула форми законопроекту. В такому разі Міністерство аграрної політики не має можливості вносити зміни у законопроект. Однак, незважаючи на це, ми сформулювали свої пропозиції, і вони обов’язково надійдуть до Верховної Ради», - говорить Павло Коваль.

Що стосується змін, які потрібно внести до законопроекту, то громадські організації наполягають на декількох ключових моментах. Зокрема, в частині, яка стосується держпідтримки тваринництва.

«Уряд акцентує увагу не на підтримці існуючих підприємств, а на розвитку тваринництва. Тому в держбюджеті пропонує закласти суму в 2,3 млрд гривень на будівництво тваринницьких комплексів, їх оснащення, а також на оновлення поголів’я. Це дуже хороша ідея. Але ми маємо негативний досвід – розподіл коштів на будівництво може приховувати корупційні схеми. Якщо говорити про квазіакомуляцію ПДВ, то, звичайно, це здебільшого підтримка існуючого бізнесу. Але такий механізм набагато прозоріший – підтримку отримують ті виробники, які працюють ефективно і створюють додану вартість. Потрібно лише доопрацювати деякі аспекти порядку і механізму розподілу коштів. Тому що 2017 рік показав, що є певні перекоси.

Отже, ми будемо наполягати на збільшенні програми розвитку АПК в частині підтримки сільгоспвиробників. Сюди потрапляє і тваринництво. Тобто ми не забираємо коштів у тваринництва – навпаки, це буде більш прозорий спосіб підтримки галузі», - пояснює позицію аграріїв Павло Коваль.

Програма, яка стосується купівлі сільгосптехніки, також викликає сумніви у експертів.

«Запропонована сума в майже 1 млрд гривень завищена – аграрії просто не зможуть її використати. І в такий спосіб ми точно не зробимо прорив у вітчизняному машинобудуванні, хоча підтримувати його потрібно. Ми вважаємо, що суму варто зменшити вдвічі, до 500 млн гривень – цього буде достатньо. Решту коштів краще спрямувати на програму держдотацій», - наголошує генеральний директор Української аграрної конфедерації.