Сільське господарство

Підсумки роботи АПК Станично-Луганського району за 9 місяців 2019 року

 

Загальна ситуація

На території району зареєстровано 121 сільськогосподарське підприємство (з них 11 знаходяться на тимчасово окупованій території), в тому числі:

- господарські товариства – 17;

- приватні підприємства – 11;

- державні підприємства – 1;

- ксп – 1;

- фермерські господарства- 91 (з них 23 знаходиться у стані припинення виробничої діяльності).

За 9 місяців 2019 року агроформуваннями району вироблено продукції (у порівняних цінах 2010 року) на суму 157098,14 тис.грн., що на 4,71% більше рівня минулого року, або на 7061,22 тис.грн.

У 2019 році для проведення комплексу весняно-польових робіт (ВПР) сільгосппідприємства району залучили 223,9 млн. грн власних коштів. Витрати коштів на один га посівів складають 4078,9 грн.

Також для проведення комплексу осінньо-польових робіт (ОПР) сільгосппідприємства району залучили 293,13 млн.грн власних коштів. Потреба в коштах на один гектар складають:

- на літньо-осінні роботи – 1730,6 грн.;

- на незавершене виробництво та підготовку грунту під врожай 2019 року – 9192,9 грн.

З метою стимулювання розвитку агросектору Станично-Луганського району сільськогосподарським підприємствам доведені всі умови кредитування АТ «Ощадбанк» та ПАТ Приватбанк, а також державні та обласні програми підтримки аграріїв.

Сільськогосподарським підприємствам Станично-Луганського району доводяться до відома міжнародні донорські та інвестиційні ресурси регіонального розвитку в агропромисловій галузі.

В управління агропромислового розвитку Станично - Луганської РДА звіт з моніторингу розрахунків за оренду земельних часток (паїв) надають 30 агроформувань району, із них 15 підприємства та 15 фермерських господарств. Загальна площа орендованої землі складає 48,7 тис. га. Середній відсоток орендної плати по району складає – 5,2 %.

Згідно оперативних даних, виконання договірних зобов’язань за оренду земельних часток (паїв) за 2019 рік складає – 53,11 %.

Галузь рослинництва

Загальна площа Станично-Луганського району складає 189,6 тис. га, з них землі сільськогосподарського призначення – 124,4 тис. га. Згідно структури посівних площ сільськогосподарських культур агроформуваннями обробляється 54,9 тис. га ріллі.

Завершено збирання ранніх зернових та зернобобових культур.

Загалом по району на площі 24806 га зібрано 89882 тонни ранніх зернових та зернобобових при середній врожайності 36,2 ц/га.

В розрізі культур:

- озима пшениця при прогнозі 19538 га обмолочена на площі 19538 га або 100 %, зібрано 75042 тонни при середній врожайності 38,4 ц/га;

- озимий ячмінь при прогнозі 200 га обмолочений на площі 200 га або 100%, зібрано 550 тонн при середній врожайності 27,5 ц/га;

- ярий ячмінь при прогнозі 4320 га обмолочений на площі 4320 га або 100%, зібрано 11603 тонни при середній врожайності 26,9 ц/га;

- озиме жито при прогнозі 600 га обмолочене на площі 600 га або 100%, зібрано 2391 тонна при середній врожайності 39,9 ц/га;

- овес при прогнозі 110 га обмолочене на площі 110 га або 100%, зібрано 220 тонн при середній врожайності 20,0 ц/га;

- зернобобові культури (горох) - обмолочено 38 га, зібрано 76 тонн при середній врожайності 20,0 ц/га.

На даний час триває збирання пізніх технічних культур.

Станом на 01.10.2019 року згідно оперативної інформації зібрано:

  • гірчиця на площі 3306 га, що становить 100 % до плану, намолочено 2519 тонн при середній врожайності 7,5 ц/га;

  • соняшник на площі 8950 га, що становить 53 % до плану 16985 га, намолочено 20605 тонн при середній врожайності 23,0 ц/га;

  • просо на площі 150 га (47 % від плану 320 га), намолочено 159 тонн при середній врожайності 10,6 ц/га.

Продовжується сівба озимих культур. Станом на 01.10.2019 року посіяно 13125 га озимих зернових культур (67 % до плану 19650 га), з них озимої пшениці 12300 га, озимого ячменю 20 га. Також посіяно 805 га озимого ріпаку.

Галузь тваринництва

Станом на 01.10.2019 року в сільгосппідприємствах налічується:

  • поголів'я свиней - 2865 голів, що на 569 голів менше ніж у вересні 2018 року, або на 16,5%, (з початку року зменшення на 247 голів, або на 7,9%).

  • поголів'я овець - 241 голова, що на 5 голів менше у порівнянні з минулим періодом 2018 року, або на 2,03%, (з початку року зменшення на 1 голову).

  • поголів'я ВРХ - 222 голови (вирощування на м’ясо), що на 30 голів більше ніж у вересні 2018 року, або на 15,6%, (з початку року збільшення на 30 голів, або на 15,6%).

Основним напрямком галузі тваринництва залишається свинарство.

Зменшення поголів'я свиней відбулося у зв’язку з реалізацією свиней на м'ясо (190,2 тон), що на 6,6т більше ніж у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Реалізація свиней на м'ясо відбулась у таких підприємствах:

  • ПСП «Деркул» 39,5 т.,

  • ТОВ ім.Суворова – 42,5т.,

  • ТОВ «Агро-Плюс 1» - 89,1 т.,

  • ФХ «Деметра» - 19,1т.

Отримано приплоду поросят 1234 голови, що на 25,2% менше рівня 2018 року.

 

Технічне забезпечення

Для проведення комплексу осінньо-польових робіт у господарствах району відремонтовано та беруть участь 185 трактори, у т.ч. 27 високопродуктивних імпортних «Джон - Дір», «Кейс» та інші; 54 культиватора для суцільної обробки, 135 сівалок, 40 дискових борін, 52 плуга. Крім того, є посівні комплекси «Хорш», «Флексикойл» та «Джон - Дір».

Також на території району обробляють землю КСП «ім. Дзержинського» (1140 га.) та ПрАТ «Агротон" (відділення Крепі та відділення Гарасимівське -5620 га). Техніка вищезазначених господарств зареєстрована на території інших районів (26 та 23 відповідно).

Придбано 29 одиниці техніки на суму 36,21 млн. грн, з них 1 комбайн. Весь наявний комплекс машин, за умови достатнього матеріального забезпечення, дозволяє проведення польових робіт із дотриманням агротехнічних вимог та в оптимально-припустимий термін.

Станом на 01.10.2019 року на комплекс осінньо-польових робіт вже використано 189 тони дизельного пального, 38 тон бензину та 3 тони мастил. Закупівля паливно-мастильних матеріалів відбувається за потребою.

 

 

 

Конкурс грантів в рамках Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»

 

Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» (USAID FST), який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується компанією DAI Global LLC, запрошує зацікавлені організації взяти участь у конкурсі на здобуття грантової підтримки в рамках Щорічного оголошення про реалізацію програми (Оголошення).

Метою цього Оголошення є отримання заявок на фінансування в рамках грантової програми Проєкту USAID FST.

Проєкт USAID FST запрошує до подання пропозицій на грантове фінансування (концепцій) потенційних партнерів, зацікавлених у здійсненні заходів, що сприятимуть досягненню цілей та завдань проекту у трансформації та стабілізації фінансового сектору України.

Проєкт USAID FST розглядатиме пропозиції, подані у відповідь на це Оголошення від таких видів організацій: офіційно зареєстрованих місцевих громадських організацій, асоціацій та суб’єктів господарювання приватного сектору та інших прибуткових та неприбуткових організацій.

Зокрема, як приклад можна навести такі організації:

  • громадські організації: неприбуткові та прибуткові; загальнонаціональні, регіональні, місцеві;

  • приватні підприємства та суб’єкти господарювання;

  • фінансові установи, у тому числі мікрофінансові (МФУ);

  • галузеві/секторальні, торговельні та інші асоціації приватного сектору;

  • наукові установи, навчальні заклади (напр., заклади вищої освіти);

  • професійні асоціації;

  • фонди.

Грантова підтримка надаватиметься проєктам, спрямованим на:

  • сприяння більшому доступу споживачів та підприємств до фінансування;

  • покращення фінансового захисту та обізнаності споживачів фінансових послуг;

  • сприяння формуванню довіри до фінансових установ;

  • сприяння розробці та просуванню законодавчих реформ у фінансовому секторі, розкриттю фінансової інформації та фінансової прозорості;

  • підвищення рівню фінансової інклюзивності, допомагаючи постачальникам фінансових послуг у визначенні нових сегментів ринку, пропонуючи нові спеціалізовані продукти та впроваджуючи інновації.

Зокрема, учасники конкурсу мають зробити акцент на заходах, що формують інституційну спроможність надання послуг, що стосуються реформування фінансового сектору: законодавча та регуляторна база, захист споживачів, фінансова інклюзія, фінансове посередництво, транзакції, сприяння підвищенню рівня користування фінансовими продуктами та послугами.

Процес розгляду пропозицій Проєктом USAID FST складається з двох етапів. Спочатку необхідно надіслати концепцію (план попередньої діяльності) на адресу: GrantsFTS@dai.com. Концепція має відповідати зазначеним в Оголошенні вимогам. У разі схвалення концепції конкурсною комісією, до учасника звертаються з проханням скласти повну заявку, яка міститиме детальну інформацію щодо запропонованого проекту. Повна заявка подається лише на прохання Проєкту USAID FST.

Детальні інструкції щодо змісту та порядку подання концепції викладені у Розділі IV – Інформація про подання заявки Щорічного оголошення про реалізацію програми (в додатку нижче).

Сума одного гранту може становити від 10,000 до 100,000 доларів в гривневому еквіваленті.

Термін фінансування діяльності за рахунок гранту може становити до 12 місяців. Всі грантові проєкти повинні бути виконані до 30 жовтня 2020 року.

Кінцевий термін подання концепцій: до 23:59 (за київським часом) 31 березня 2020 року. Неповні заявки та заявки, що надійшли пізніше встановленого терміну, будуть автоматично відхилені.

Усі концепції отримані впродовж дії цього Оголошення про реалізацію грантової програми будуть розглядатися на поточній основі. Однак, цілком імовірно, що всі наявні кошти для цього Оголошення будуть надані пропозиціям (концепціям), поданим під час першого раунду оцінок. Дедлайн подачі концепцій для першого раунду є 23:59 (за київським часом)18 жовтня 2019.

USAID FST може вирішити повністю або частково фінансувати вибрану заявку. USAID FST залишає за собою право запропонувати грант будь-якому учаснику конкурсу або не запропонувати жодному.

Для отримання додаткової інформації щодо умов конкурсу та процедури подачі заявок просимо звертатися до GrantsFTS@dai.com.

Узагальнені відповіді на всі отримані запитання щодо першого раунду будуть надіслані усім заявникам та зацікавленим сторонам, а також оприлюднені на сторінці програми в соціальній мережі Facebook. Запитання щодо першого раунду оцінювання приймаються до 6 жовтня 2019 включно, подальші отримані запитання будуть розглядатися на поточній основі.

Більш детальну інформацію можна знайти в самому тексті Оголошення про реалізацію програми грантової підтримки за посиланнями:

APS_FST_001 English

APS_FST_001 Ukrainian

 

 

Данська Рада у справах біженців розпочинає конкурс на грантову підтримку бізнесу з Луганської та Донецької областей

Данська рада у справах біженців (DRC) розробляє нову грантову програму, мета якої є поліпшення умов життя місцевого уразливого населення, шляхом збільшення їх доходів.

Такими бізнес-партнерами можуть бути приватні підприємства будь-яких форм реєстрації, об'єднання виробників сільськогосподарської продукції, а також комунальні підприємства місцевих органів влади.

Партнерство здійснюватиметься за принципом співфінансування як DRC, так і бізнес-партнером.

Основні умови програми:

- підвищення доходів місцевого населення на певній цільовій території в Луганській або Донецькій областях;

- залучення місцевого уразливого населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб і осіб, які постраждали від конфлікту, як однієї зі складових частин даного бізнес-проєкту. При цьому створення нових офіційних робочих місць не є обов'язковою умовою програми;

- проєкт повинен бути прибутковим для бізнес-партнера;

- передбачувана сума грантової підтримки від 10000 до 100000 доларів США;

- інвестиція з боку бізнес-партнера в розмірі до 50 % від загальної вартості проєкту, у фінансовій або нефінансовій формі.

Для участі в конкурсі бажаючі повинні подати заявку за посиланням: https://forms.gle/pf1wjt3zTQNMFMxdA

Кінцевий термін подання заявок: 30 жовтня 2019 року.

Більш детальну інформацію можна отримати у контактних осіб за телефонами: + 38-093-073-53-73 (Ольга), + 38-093-076-03-07 (Анна).

 

 

 

«Аграрний фонд» розпочинає форвардну програму закупівлі зерна нового врожаю

Версія для друку

П АТ «Аграрний фонд» розпочинає форвардну програму закупівлі зерна врожаю 2018 року.

Про це повідомляє прес-служба підприємства.

Зокрема, планується закупити більше мільйона тонн зерна: 700 тис. тонн пшениці, 200 тис. тонн кукурудзи, 50 тис. тонн ячменю, 30 тис. тонн жита, 10 тис. тонн гречки, 10 тис. тонн вівса, 10 тис. тонн гороху жовтого.

За попереднім оцінками, загальна сума, на яку ПАТ «Аграрний фонд» планує профінансувати агровиробників, має скласти 3,1 млрд грн.

Товариство має намір співпрацювати як з великими агроходингами, так і з малими та середніми фермерськими агрогосподарствами. При цьому є певні вимоги до обсягу мінімальної партії: для пшениці ― 100 тонн, кукурудзи ― 100 тонн, ячменю ― 50 тонн, жита ― 30 тонн, гречки ― 10 тонн, вівса ― 10 тонн, гороху жовтого ― 30 тонн.

Закупівельні ціни, виходячи з яких здійснюватиметься передплата за договорами, для зерна складають для пшениці 2 класу ― 4850 грн/т, пшениці 3 класу ― 4600 грн/т, кукурудзи 3 класу ― 4150 грн/т, жита 2 та 3 класів ― 3500 грн/т, гречки 2 та 3 класу ― 10 тис. грн/т, гороху жовтого 2 та 3 класів ― 6 тис/т.

Розмір попередньої оплати встановлюється рішенням комісії з ризиків ПАТ «Аграрний фонд» у відповідності до системи оцінки клієнтів, але не перевищує 65% від загальної вартості поставки за договором.

Рівень відсоткової ставки за користування коштами попередньої оплати без урахування курсових коливань від 20% до 25%, з урахуванням курсових коливань ― 15%.

На Полтавщині аграрії заснували Фермерську самооборону

 

У Полтавській області створили Фермерську самооборону, у відповідь на бездіяльність Обласної антирейдерської комісії. Про це заявив сьогодні член Ради Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Іван Слободяник, підбиваючи підсумки сьогоднішнього позачергового засідання Ради Асоціації фермерів у Полтавській області.

«Обласна антирейдерська комісія на Полтавщині бездіяльна. І місцевим аграріям не залишається нічого, як заснувати Фермерську самооборону Полтавщини» - зазначив Іван Слободяник, який є відповідальним з антирейдерських питань від АФЗУ в Центральному регіоні.

Під час засідання аграрії також ухвалили рішення щодо вимог звільнення заступника голови Полтавської ОДА Романа Товстого, який безпосередньо керує вищезгаданою комісією, а також призначення представника від Асоціації фермерів України.

«В державну підтримку щодо протидії рейдерству ніхто не вірить. 17.10.17 треба прийти під Верховну Раду і міняти ситуацію в усій державі», - резюмував член Ради АФЗУ на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Нагадаймо, що раніше Іван Слободяник називав створення Кабміном Антирейдерських штабів в регіонах імітацією боротьби з рейдерством та фактичною підміною понять.

Програма компенсації вартості сільгосптехніки майже не працює

 

З а даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 1 жовтня 2017 року 96 аграрних підприємств отримали компенсацію на суму 11,58 млн грн за придбані ними 149 одиниць української сільгосптехніки.

Це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у Державному бюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей – 24 підприємства – придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки – 10 одиниць на суму 3,0 млн грн – в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області – 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської – 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей – на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки, зауважив Ярослав Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу – оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільськогосподарської техніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету, до 1 травня. Адже до цього часу аграрні підприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно бюджетного розпису Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі, підсумував Ярослав Навроцький.

Земельна реформа: фермери пропонують відкласти

Версія для друку

Ч им ближче до 2018 року, тим активніше влада, надто виконавча, висловлюється за відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Проте багато фермерів та експерти вважають, що це передчасно.

Справді, наша країна – одна з небагатьох, де немає вільної торгівлі цим специфічним і дуже важливим товаром. Чи потрібно скасовувати мораторій на продаж сільгоспземлі, який уже багато років щороку пролонгується, саме з настанням нового року? Які «плюси» і «мінуси» можливого (якщо нардепи ухвалять відповідний закон, а президент його підпише) відкриття ринку землі в Україні буквально через кілька місяців?

Майже всі фермери, які обробляють орендовані в селян землі, є гострими противниками скасування мораторію. У цьому сенсі досить згадати неабиякі баталії, що відбувалися в селянських (фермерських) господарствах цього літа в Кіровоградській, Дніпропетровській і Вінницькій областях. Та, безперечно, найбільший градус напруження був на Кіровоградщині. Там були великі рейдерські захоплення та спроби їх організувати з використанням вогнепальної зброї по обидва боки та пораненням людей у цих перипетіях, інформують Економічні Відомості.

Найпоширенішим методом рейдерських спроб і захоплень є незаконне переоформлення договорів оренди землі з власників фермерських господарств на інших осіб. Усе це роблять «чорні» нотаріуси, яких в Україні працює чимало. Певна річ, усі ці дії є незаконними, проте справжнім орендарям не завжди вдається довести це в судах. Потім за класичною схемою йде захоплення приміщень фермерського господарства, врожаю та всього, що є на його землі.

«Щоб відкрити ринок землі, потрібно провести дуже ретельну її інвентаризацію. Багато ділянок не було внесено до електронного реєстру (адже спочатку, до 2002-2003 рр., були тверді оригінали та копії таких документів). Тому в електронних документах є чимало помилок і неточностей. Друге – усі електронні носії такої інформації мають бути при громадах. Наразі вони перебувають на київському рівні, і саме звідти «ростуть» ноги рейдерства та корупції», – заявив «і» керівник ТОВ «Нива-2010» Микола Трибиненко.

Саме на його підприємство цього року спрямували рейдерську атаку, подробиці якої широко висвітлювали не тільки в Україні, а й у Європі і навіть у США.

«Я не проти земельної реформи – її потрібно проводити. Однак за такого стану справ її запускати з 1 січня 2018 р., або ж з 1 липня чи з 1 серпня, просто не можна. Земля вся відійде великим латифундистам, а рейдерські захоплення стануть нормою та масовим явищем в Україні. Сьогоднішні захоплення здаватимуться просто дитячим «лепетом» порівняно з тими, які будуть», – прогнозує Трибиненко.

На Кіровоградщині таких прикладів десятки. А фермери Бобринецького району, не чекаючи допомоги влади, зокрема й Національної поліції, озброїлися карабінами та самі захищають свої господарства й орендовану землю від непроханих гостей.

Фермерів підтримує і місцева влада. Як сказав у коментарі «і» директор департаменту агропромислового комплексу та земельних відносин Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Коренюк, влада підтримує прагнення фермерів захистити свої господарства та дякує за те, що вони є такими активними.

«Однак в області ставлення сільгоспвиробників до відкриття ринку сільгоспземель неоднозначне. Так, одні керівники кажуть, що це питання вже перезріло і треба якомога швидше скасовувати мораторій (це великі сільгоспвиробники, що обробляють тисячі гектарів земель. – Авт.), інші – категорично проти цього (фермери). Я вважаю, що фермери просто лукавлять. Багато фермерів обробляють незначні земельні наділи. Для подальшої закупівлі земель, якщо мораторій скасують, у них буде мало коштів для купівлі не тільки орендованій, а й «нової» для них землі», – зазначає він.

До того ж фермери зазначають, що сьогодні виплачують непогані гроші за оренду власникам паїв – до 15-20 тис. грн на рік. Це нібито набагато більше, ніж їм дадуть після відкриття ринку землі покупці. І звісно, як міркують фермери, цими покупцями знову-таки стануть обов’язково великі латифундисти. «Ми хоч платимо власникам паїв орендну плату, а латифундист просто відбере цю землю за безцінь. І розвиватиме господарство на своїй великій площі тільки в «центральному» селі такої громади. Села, віддалені від цього головного населеного пункту, взагалі не розвиватимуться, і туди не вкладатимуть вагомі кошти», – вважає один із фермерів.

Це все зрозуміло, але можна зробити висновок і в правильності слів кіровоградського чиновника – у фермерів буде не досить коштів для купівлі земель та розширення своїх господарств.

Хоча ще невідомо, скільки земля сільгосппризначення взагалі коштуватиме після скасування мораторію. Сьогодні представники законодавчої та президентської влади говорять про те, що після відкриття ринку землі ціни на наділи будуть високими – можна буде продати 1 гектар мало не за $16 тис.

Що думають опоненти? Як вважає народний депутат, заступник голови аграрного комітету Верховної Ради Вадим Івченко, ціна одного гектара земель після скасування мораторію на її продаж може бути максимум 3 тисячі доларів. Хоча в принципі й така ціна, зважаючи на те, що вона буде початковою, відразу після скасування мораторію є цілком прийнятною.

А що з приводу «страшилок», у яких беруть негативну участь великі виробники, думають латифундисти, тобто орендарі великих ділянок земель? У коментарі «і» один із них – він не схотів називати свого імені – зазначив лише те, що опорою сільського господарства в будь-якій розвиненій країні світу є не фермери, а саме великі латифундисти, які «озброєні» величезними наділами землі, великою кількістю суперсучасної техніки, висококваліфікованими працівниками та мають науково-дослідні лабораторії.

Влада говорить про те, що, не даючи змоги власникам паїв вільно розпоряджатися землею, грубо порушують їхнє право.

Однак, як вважає керівник проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах» Денис Нізалов, після відкриття ринку землі вони не матимуть вибору: «Якщо землі якогось села обробляє лише одне господарство (той-таки фермер), то звідки візьметься інший покупець? Якщо й візьметься, то це буде рейдер, який купуватиме кілька ділянок землі, щоб зробити «шахматку» та шантажувати власника агропідприємства. Хіба отримають власники паїв якусь вигоду від цього протистояння? Я думаю, вони, навпаки, розпрощаються навіть з орендною платою». Цей погляд співзвучний з роздумами фермерів.

Керівники Мінагрополітики неодноразово на своїх конференціях, різноманітних ділових форумах однозначно твердять, що без відкриття ринку землі не буде масових капіталовкладень, зокрема іноземних.

«Якщо це правда, то треба додати, що цей процес буде тривалим. Бо сільгоспвиробник, який купить земельну ділянку за ринковою ціною, навряд чи матиме вільний капітал, що треба буде інвестувати у виробництво. Можна, щоправда, спиратися на гроші іноземних інвесторів, однак це під силу лише великим агрохолдингам», – зазначає Денис Нізалов. І знову тут оголено проблему спільного існування фермерів і латифундистів на користь других – хто цю землю швидко та вигідно розкупить у разі відкриття ринку земель.

Як відомо, Кабмін планує після відкриття ринку землі опікуватися деякий час лише державними наділами (безкоштовне їхнє передавання теж поки що невідомо – кому й за яких умов), щоб поступово переходити на ринкові умови. Як зазначає народний депутат, член комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко, потрібно не роздавати землі, а продавати їх на відкритих аукціонах. Однак і в цьому питанні більше проблем, ніж рецептів їхнього вирішення: нині роздавання таких земель є зручним способом віддячити потрібним людям, не витрачаючи жодних коштів.

Отже, як зазначає представник уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Дмитро Лях, умов для проведення будь-яких реформ у земельній сфері просто не створено. «Інвентаризацію земель не проведено. У судах лежить величезна кількість справ із земельних питань, і судова система не може розібратися в цьому. Взагалі для цих важливих справ потрібно створити спеціалізовані земельні суди, які є в будь-якій із цивілізованих країн. Кількість випадків рейдерства теж вражає. І влада хоче відкривати при цьому швидко ринок землі? Зарано, чи не так?» – говорить Лях.

Депутати пропонують ввести державний контроль за ГМО-продукцією

 

Версія для друку

У Верховній Раді зареєстрований законопроект «Про державний контроль за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості».

Про це повідомляє прес-служба одного з авторів законопроекту №7186, народного депутата Олега Кулініча.

«Зараз в Україні фактично відсутній контроль за виробництвом та розповсюдженням генно-модифікованої продукції, немає правил регулювання на жодному з етапів – починаючи від наукових досліджень в цій галузі і закінчуючи реалізацією готової ГМО-продукції. А таке регулювання потрібне нам не лише для вирішення наших внутрішніх проблем, це і частина наших зобов’язань перед Європейським Союзом, які Україна взяла на себе, підписавши Угоду про асоціацію», - прокоментував реєстрацію законопроекту Олег Кулініч.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроект встановлює правове регулювання для здійснення державного контролю за дореєстраційними випробуваннями ГМО, державною реєстрацією ГМО, розміщенням ГМО та ГМ-продуктів на ринку, включаючи вирощування, переробку, використання в якості харчових продуктів та кормів.
Окрім того, законопроектом визначено повноваження органів державної влади у сфері поводження з ГМО. Законопроект також встановлює пряму заборону на розміщення на ринку незареєстрованих ГМО та пропонує процедуру реєстрації ГМО та їх розміщення на ринку. Також документ встановлює чіткі вимоги до маркування ГМ-продукції та запроваджує правила щодо її простежуваності, що не дозволять вводити споживача в оману.

Законопроектом пропонується передбачити адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил генно-інженерної діяльності та поводження з ГМО.

 

 

 

В Умані презентували Український аграрний ліцей

 

6 жовтня відбулася офіційна презентація Українського аграрного ліцею (УАЛ). Причиною відкриття такого закладу стала відсутність якісно підготовлених молодих кадрів. Адже до аграрних вищих навчальних закладів приходить молодь, яка не мотивована пов`язувати своє життя із сільським господарством.  

Захід урочисто відкрив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.

«Український аграрний ліцей - нестандартний заклад. Я вдячний нашим аграріям, фундаменту цієї країни, що в нас є можливість творити такі речі. Щиросердно дякую колективу нашої компанії. Вдячний народним депутатам, адже новий закон про освіту – це найважливіший закон за всю історію України. І, звісно, спасибі нашим вчителям і директору ліцею Олені Ярошинській, нашим партнерам зі США, Голландії, Естонії, Польщі, які також сьогодні з нами. Без вас зробити такий сучасний заклад було б дуже важко», - зазначив голова ВАР.

Вітальну промову продовжила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтегації Ольга Трофімцева: «Я хочу звернутись до ліцеїстів. Любі мої, ви уже сьогодення, ви зробили правильний вибір, тому я хочу вас переконати в тому, що агро зараз модно. Навчайтеся, кайфуйте, використовуйте кожну мить в даному ліцеї, використовуйте кожну можливість для того, щоб взяти щось нове, навчитись в тих чудових людей, що з вами будуть працювати».

Міський голова м. Умань Олександр Цебрій у своїй промові відзначив унікальність УАЛ.

«Відкриття першого приватного навчального закладу, Українського аграрного ліцею, – це визначна подія для Умані. Приємно те, що цей захід відбувається напередодні дня міста. В цей знаменний день звертаюсь до викладачів та учнів, сьогодні ви отримуєте змогу працювати та навчатися в новому закладі, творити історію», - сказав він.

Презентацію Українського аграрного ліцею також відвідав голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець.

«Хотів би подякувати всім ініціаторам створення ліцею за їх особистий вклад в освітній процес, який дає можливість нашому молодому поколінню знайти себе у цьому сумбурному сьогоденні, стати висококонкурентними на ринку праці», - зазначив голова Черкаської облради.

За словами першого заступника голови Черкаської облдержадміністрації Віталія Коваля, Український аграрний ліцей незабаром випустить своїх спеціалістів, які дозволять по новому розвивати аграрний сектор і завойовувати позиції на нових аграрних ринках.

Під час презентації УАЛ виступили і представники вітчизняного аграрного бізнесу: Андрій Гордійчук, Іван Чайківський, Сергій Іващук та власники фермерських господарств.

Директор УАЛ Олена Ярошинська висловила вдячність гостям заходу за побажання та закликала їх і надалі підтримувати починання аграрної освіти по всій Україні.

Після презентації ліцеїсти ознайомили всіх учасників події зі специфікою роботи ліцею. Крім того, гості взяли участь у круглому столі «Регіональна освіта молоді в контексті розвитку аграрного сектору України», де обговорили альтернативну педагогічну систему, яка апробується в УАЛ та передбачає відмову від традиційних засад організації освітнього процесу. Адже акценти в освітній діяльності Українського аграрного ліцею зміщено в бік командної співпраці, спільного продукування й реалізації ідей. Так, за два роки навчання ліцеїсти здобудуть не лише академічні знання, але й спробують себе як мінімум у трьох професіях у реальних умовах праці.

Ще однією родзинкою презентації Українського аграрного ліцею стала зустріч «Молодь та бізнес», де ліцеїсти та аграрії дискутували про аграрний бізнес в Україні і переваги роботи в агросекторі.

Шахраї "розвели" фермера на 316 тисяч грн

Версія для друку

С уд Івано-Франківська заарештував трьох шахраїв із Київщини, які назвалися працівниками Адміністрації президента та видурили 316 тис грн у фермера з Франківщини.

Про це повідомляє прес-служба ГПУ.

У липні шахраї зателефонували голові одного з фермерських господарств та, назвавшись посадовцями АП, переконали переказати на їхній рахунок гроші.

Зловмисники пообіцяли фермеру сприяти в отриманні гранту від іноземних інвесторів на розвиток його господарства. За свої послуги вони зажадали 316 тис грн, які довірливий чоловік їм перерахував.

Правоохоронці затримали зловмисників у Києві. Їм закидають злочин за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України.

Податкові накладні сільгоспвиробників більше не будуть блокуватися

 

М іністерство юстиції зареєструвало наказ Міністерства фінансів, який зобов’яже Державну фіскальну службу автоматично реєструвати податкові накладні сільськогосподарських підприємств. Таким чином, аграрні підприємства зможуть відновити повноцінну роботу та торгівлю виробленою продукцією. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Як повідомила партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської Ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова, мова йде про наказ Мінфіну від 18 вересня 2017 року № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

«Цей наказ вирішує проблему з блокуванням податкових накладних. Він дає можливість всім сільськогосподарським підприємствам подати так звану технологічну карту заздалегідь, не чекаючи, коли податкова накладна або коригування буде заблокована», - сказала Ольга Богданова.

Вона зауважила, що технологічні карти будуть враховуватися автоматично за умови, що підприємство було платником ПДВ за спецрежимом до 2017 року або зараз знаходиться в реєстрі одержувачів бюджетних дотацій, обробляє мінімум 200 га землі і за останній рік не мало зміни власника чи директора. В інших випадках передбачений п’ятиденний строк для розгляду інформації комісією ДФС.

Експерт також повідомила, що для автоматичної реєстрації накладної необхідно разом з техкартою подати також інформацію, яка підтверджуватиме, що платник відноситься до реального сектору економіки.

«Це може бути, наприклад, аналітична довідка, яка буквально за 10 хвилин дасть зрозуміти, що ваше підприємство реальне. В ній має бути подана в таблиці коротка інформація про підприємство:  сфера діяльності, коли зареєстроване, які доходи, хто основні покупці і постачальники, яке податкове навантаження, штат, основні фонди, оренда, землі в обробітку тощо», - сказала Ольга Богданова.

Аудитор зауважила, що програмне забезпечення ДФС буде готове готове приймати технологічні картки автоматично вже найближчим часом.

«Наказ заюстований, але необхідний ще декілька днів, щоб зробити програмне забезпечення, яке прийматиме інформацію», - сказала вона.

Аграрії отримали понад 7 млн грн компенсації за придбану українську сільгосптехніку від Ощадбанку

Версія для друку

4 4 клієнти Ощадбанку – агропромислові підприємства з 14 областей України отримали понад 7 млн. грн. державної компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.Про це повідомляє прес-служба фінустанови.

В рамках урядової програми підтримки АПК з держбюджету компенсується 20% їх вартості. Підприємства придбали через Ощадбанк 64 одиниці техніки та обладнання для сільськогосподарської діяльності на загальну суму ­­­­35,4 млн. грн. і стали згідно з поданими заявками учасниками урядової програми.

Нагадуємо, що Ощадбанк – уповноважений банк урядової програми підтримки АПК. Відкривши рахунок і здійснивши оплату техніки та обладнання через Ощадбанк, сільгоспвиробники отримують 20% компенсації на безповоротній основі. Обробка пакета документів для отримання відшкодування є безкоштовною.

«Ощадбанк продовжує приймати заявки від сільгоспвиробників, безкоштовно допомагає клієнтам з оформленням пакета документів та надає професійні консультації щодо умов отримання компенсації», – зазначила директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Інна Кравчук.

За державною програмою на 2017 рік для аграріїв передбачено 550 млн. грн. У 2018 році суму заплановано збільшити до 900 млн. грн., а в 2019-2021 роках – до 1,5 млрд. грн. Перелік техніки, 20% вартості якої компенсується за рахунок державного бюджету, розміщено за посиланням. Процедура надання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – за посиланням.

Яка держпідтримка потрібна аграріям

 

Г ромадські об’єднання представили свої пропозиції щодо розподілу держпідтримки в АПК у 2018 році. Українська аграрна конфедерація разом з найбільшими профільними асоціаціями наполягають – розподіл коштів повинен відбуватися таким чином, щоб в результаті зростала ефективність сільгосппідприємств.

Експерти говорять про три напрямки: 1) виправити недоліки у порядку нарахування держдотацій; 2) зменшити видатки за програмами, дієвість яких є сумнівною; 3)вивільнені кошти спрямувати на квазіакомуляцію ПДВ (дотації), тому що саме ця форма держпідтримки наразі є найбільш дієвою.

«Звичайно, почати хотілося б з позитиву, - говорить генеральний директор УАК Павло Коваль. - Ми вчасно почали розгляд проекту державного бюджету, а відтак аграрний сектор розглядається не за залишковим принципом. Вселяє надію, що у 2018 році аграрії будуть мати окреслені (рамочні) фінансові ресурси для підтримки - сума визначається 1% від аграрного ВВП. Це стає системою, і це надзвичайно позитивний момент».

«Більш того, ми можемо констатувати, що дана сума може переглядатися в бік зростання. Перш за все, мова йде про кошти, які можуть бути додатково знайдені за рахунок ефективної приватизації держпідприємств, підпорядкованих Міністерству аграрної політики, а також за рахунок «відбілювання» використання земель сільськогосподарського призначення», - наголошує генеральний директор УАК.

Як показують дослідження Української аграрної конфедерації, сьогодні близько 30% землі с/г призначення використовуються без належної сплати податків. 

«Навіть незначні процеси виведення з тіні таких угідь дадуть можливість підтримати середніх і дрібних аграрних товаровиробників, котрі працюють легально. І це великий резерв, який потрібно використовувати. Шкода, що пропозиції вивести землі з тіньового обігу надходять не від профільного міністерства», - зазначає Павло Коваль.

Є і інші організаційні недоліки, про які говорять фахівці.

«Шкода, що Міністерство аграрної політики і продовольства України поставило аграріїв перед фактом, як вирішило розподілити 6,3 млрд гривень у 2018 році. Було би правильно зробити навпаки – якщо аграрії заробляють цей 1%, то потрібно з ними порадитися, як ці кошти найбільш ефективно і раціонально витратити», - наголошує генеральний директор УАК.

В результаті, аграрні асоціації змушені подавати свої зауваження не через профільне міністерство, а шукати «обхідні» шляхи – звертатися до народних депутатів, Аграрного комітету ВР, депутатських об’єднань.

«Нам повідомили про розподіл коштів за програмами і статтями держпідтримки, коли ця інформація вже набула форми законопроекту. В такому разі Міністерство аграрної політики не має можливості вносити зміни у законопроект. Однак, незважаючи на це, ми сформулювали свої пропозиції, і вони обов’язково надійдуть до Верховної Ради», - говорить Павло Коваль.

Що стосується змін, які потрібно внести до законопроекту, то громадські організації наполягають на декількох ключових моментах. Зокрема, в частині, яка стосується держпідтримки тваринництва.

«Уряд акцентує увагу не на підтримці існуючих підприємств, а на розвитку тваринництва. Тому в держбюджеті пропонує закласти суму в 2,3 млрд гривень на будівництво тваринницьких комплексів, їх оснащення, а також на оновлення поголів’я. Це дуже хороша ідея. Але ми маємо негативний досвід – розподіл коштів на будівництво може приховувати корупційні схеми. Якщо говорити про квазіакомуляцію ПДВ, то, звичайно, це здебільшого підтримка існуючого бізнесу. Але такий механізм набагато прозоріший – підтримку отримують ті виробники, які працюють ефективно і створюють додану вартість. Потрібно лише доопрацювати деякі аспекти порядку і механізму розподілу коштів. Тому що 2017 рік показав, що є певні перекоси.

Отже, ми будемо наполягати на збільшенні програми розвитку АПК в частині підтримки сільгоспвиробників. Сюди потрапляє і тваринництво. Тобто ми не забираємо коштів у тваринництва – навпаки, це буде більш прозорий спосіб підтримки галузі», - пояснює позицію аграріїв Павло Коваль.

Програма, яка стосується купівлі сільгосптехніки, також викликає сумніви у експертів.

«Запропонована сума в майже 1 млрд гривень завищена – аграрії просто не зможуть її використати. І в такий спосіб ми точно не зробимо прорив у вітчизняному машинобудуванні, хоча підтримувати його потрібно. Ми вважаємо, що суму варто зменшити вдвічі, до 500 млн гривень – цього буде достатньо. Решту коштів краще спрямувати на програму держдотацій», - наголошує генеральний директор Української аграрної конфедерації.