Аграрний бюлетень управління агропромислового розвитку Станично-Луганської РДА.

18.04.2017 р.

 

МКМТ переглянула антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну аміачної селітри з РФ

 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ухвалила рішення про  проведення проміжного перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації. Про це повідомляє прес-служба МЕРТ. 

Як відомо, чинні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну нітрату амонію походженням з Російської Федерації були застосовані ще у травні 2008 року.

У липні 2014 року за результатами перегляду, заходи були продовжені на 5 років (до липня 2019 року).

Разом із цим, 30 березня цього року Мінагрополітики повідомило, що у зв'язку із зупинкою виробництва та відвантаження азотних добрив вітчизняними підприємствами, існує необхідність переглянути заходи.

У свою чергу вітчизняні товаровиробники нітрату амонію також звернулись щодо необхідності переглянути антидемпінгові заходи, оскільки ці заходи недостатньо запобігають шкоді, що демпінговий імпорт з Російської Федерації заподіює національному товаровиробнику.

Взявши до уваги обидві позиції, члени МКМТ погодились, що існує необхідність для дослідження ситуації на ринку мінеральних добрив в рамках проміжного перегляду.

Крім того, МКМТ прийняла рішення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деякої карбамідо-формальдегідної продукції походженням з Російської Федерації.

Згідно з рішенням МКМТ антидемпінгове розслідування порушується щодо імпорту в Україну карбамідо-формальдегідної смоли та карбамідо-формальдегідного концентрату походженням з Російської Федерації (код УКТЗЕД 3909 10 00 00).

У ході розслідування будуть вивчатися інформація та докази наявності демпінгу, шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між ними. За результатами проведених досліджень буде прийнято рішення щодо доцільності застосування антидемпінгових заходів.

За безвідповідальне спалювання сухої трави пригрозили відбирати землі

 

Віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко доручив Держлісагентству та профільним міністерствам напрацювати пропозиції щодо посилення відповідальності власників землі, яка не обробляється, у разі виникнення пожеж.

“Держлісагентство, Мінприроди, МінАПК і Державний земельний кадастр мають спільно підготувати пропозиції про збільшення відповідальності власників землі, якщо не відбувається дотримання пожежної безпеки і виникають пожежі. Якщо не обслуговується, якщо не обробляється, якщо не дотримується пожежна безпека - до позбавлення власності або повернення у державну власність”, - наголосив Геннадій Зубко.

Таке рішення урядовець прийняв після виступу голови Київської ОДА Олександра Горгана, який розповів, що більшість пожеж торфовищ минулого року сталися саме на земельних ділянках, які не обробляються власниками.

“Набуває особливої відповідальності питання власників земельних ділянок, які їх не обробляють, тому що у нас фактично всі торфовища, які горіли в минулому році, вони горіли на приватній землі. Потрібно приймати рішення або через вплив за рахунок прогресивного оподаткування тих земельних ділянок, які не використовуються за цільовим призначенням, або їх вилучення, але в будь-якому разі треба звертатися до фінансових інструментів”, - зазначив Горган.

За матеріалами: Укрінформ

Ціни на паливо 18 квітня

 

[jpeg.] Ціни вказані в гривні.

А-98   - 29.65 ДТ      - 22.39

А-95+ - 26.54 ДТ+    - 25.00

А-95   - 25.24 Газ     - 11.52

А-92   - 24.02

За даними Все АЗС

В Україні не враховують інтереси сільського населення – експерти

Версія для друку

В Україні, за оцінками експертів Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО, протягом тривалого періоду інтереси сільського населення належним чином не враховувалися.

В існуючих актах і програмах мало закріплювалися “інтереси сільського населення”. Ці документи вирізнялися констатацією того, що “пріоритетність розвитку села” базувалася на винятковій “значущості та незамінності вироблюваної продукції сільського господарства у життєдіяльності людини і суспільства” (із преамбули Закону “Про пріоритетність соціального розвитку села…”).

Тобто реалізовувався підхід підтримки сільського господарства, але насправді такої послідовності не проявилося, – зазначає журналіст Дзеркала Тижня.

Більш того, очевидною стала різновекторність аграрного і сільського розвитку — аграрне виробництво вже кілька років демонструє позитивний тренд, зростають усі показники діяльності, а село занепадає. Чи дає це підстави для висновку про неспроможність аграрної політики вирішувати завдання сільського розвитку і необхідність “розмежування політики щодо підтримки сільського господарства та розвитку сільських територій” (як записано у Державній стратегії регіонального розвитку, затвердженій постановою КМУ №385 від 2014 р.)?

Прагнучи до євроінтеграції, слід у цих питаннях орієнтуватися на політику Євросоюзу. Спільна аграрна політика (САП) ЄС, як відомо, базується на двох стовпах: — перший — ринкові заходи підтримки (переважно прямі виплати фермерам на гектар сільгоспугідь); — другий — заходи сільського розвитку. Якщо виходити з розподілу бюджету САП на 2014–2020 рр. за цими блоками — 73 і 23%, то скептики у такому розподілі угледять лише очевидно меншу частку сільського розвитку.

Однак великі виплати за першим блоком є інструментом підтримки доходів фермерів, що напряму сприяє сільському розвитку. До того ж у динаміці виплати за першим блоком поступово скорочуються, а за другим — зростають на користь сільського розвитку. Згідно зі схемою модуляції здійснюється перерозподіл коштів: 7% суми щорічного національного бюджету прямої підтримки, виділеної країнам-членам з бюджету Євросоюзу, слід перерозподіляти до 2020 р. на підтримку програм сільського розвитку. Офіційно як напрям аграрної політики з окремим фінансуванням сільський розвиток сформувався з 2000 р. згідно з Agenda-2000. Виплати на відповідні заходи здійснюються зі спеціально виокремленого Європейського сільськогосподарського фонду для сільського розвитку (European Agricultural Fund for Rural Development).

У новому програмному періоді 2014–2020 рр. його підтримка регулюється Регламентом (ЄС) №1305/2013. Співтовариство визначає головні пріоритети, а кожна держава-член на їх основі розробляє національну програму сільського розвитку на сім років.

Відповідні заходи спрямовуються на забезпечення належної якості життя у сільській місцевості та диверсифікацію сільської економіки (розширення участі фермерів у продовольчих ланцюгах, урізноманітнення їх діяльності, навчання, розвиток органічного землеробства; надання основних послуг для сільського населення і забезпечення доступу до інформації; збереження й оновлення культурної спадщини, агроекології села).

Таким чином, Спільна аграрна політика ЄС еволюціонувала від базового завдання самозабезпечення агропродовольством до сталого (економічно, соціально і екологічно збалансованого) сільського господарства і до ще ширшого підходу — сільського розвитку. І у країнах, які здійснюють цілеспрямовану аграрну політику із включенням компонентів сільського розвитку, за деаграризації (зменшення частки сільського господарства у валовому випуску продукції та зайнятості населення) не відбувається зменшення кількості сільського населення.

Так, у Німеччині, Латвії, Польщі його кількість стабілізувалася. І хоча аграрне населення у Європі становить до 6%, сільське — все ж таки 27%. Отже, європейське село приваблює громадян як місце життєдіяльності на природі з особливим укладом життя. Чому ж за такої невеликої частки ставку у сільському розвитку роблять саме на працівників сільського господарства? Бо сільське господарство залишається системоутворюючою галуззю на цих територіях, сільгоспугіддя становлять переважну частину сільських ландшафтів і пейзажів, а отже, природно та історично працівники галузі є менеджерами на цих територіях і відповідальними за вагомий сегмент сільського розвитку.

Разом з тим аграрна політика не може опікуватися всіма аспектами сільського розвитку, оскільки цей розвиток стосується всього сільського населення, сільської економіки, сільської території з позиції орієнтації на людей (людиноцентризму). Різні політики реалізують свою відомчу діяльність щодо сільського розвитку за різних підходів: — галузевого, коли дії спрямовуються на перебудову сільського господарства з метою сприяння сільському розвиткові; — територіального, коли в основному підтримується розвиток сільської інфраструктури, сфери послуг тощо.

А ще можна вести мову про перерозподільний підхід, коли підтримка спрямовується для гірських, депресивних районів, і соціумний, коли основну ставку роблять на громади, підтримуючи ініційовані ними локальні проекти розвитку. Тому політику сільського розвитку включено в стратегічні рамки ряду європейських структурних фондів — регіонального розвитку; соціального фонду; морської справи і риболовлі, фонду зближення.

Отже, до сільського розвитку причетні цілий ряд політик держави та органів виконавчої влади. І добре, коли їхні зусилля консолідуються для досягнення загальної мети. Безперечно, постає завдання координації політик і управління сільським розвитком. Міністерства сільського господарства у ряді країн позиціонують свою головну роль у процесах сільського розвитку.

Зокрема, у 2016 р. Мінсільгосп Естонії перейменовано в Міністерство сільських справ. У Польщі функціонує Міністерство сільського господарства і розвитку села.

За активної участі Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини підтримувався сільський розвиток до цього часу, наразі ж відбувається реформування міністерства з посиленням цього акценту, утворено підрозділ “сільські території, стратегічні і політичні концепції”. У “Міжвідомчій робочій групі по сільських територіях” при міністерстві узгоджується діяльність різних міністерств у сільській місцевості. У складі міністерств сільського господарства більшості країн є підрозділи щодо сільських справ, розвитку сільських територій, сільського середовища.

Сільський розвиток все-таки має стати другим стовпом української аграрної політики поряд із сільським господарством, як це є у європейській практиці. Бо в іншому разі різновекторність зростання агробізнесу і занепад села посилюватиметься, – підсумовує автор.

За матеріалами: informator.news

Пайовики здають землю за безцінь або намагаються продати в обхід закону

Версія для друку

В Україні пайовики отримують з оренди землі загалом 1 093 гривень за гектар на рік.

Українська земля така дешева через порушення в країні прав власності – це призводить до недооцінки її вартості, вважають експерти. Аналітики Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування підрахували: регулярне продовження мораторію на обіг сільськогосподарських угідь за 16 років призвело до недооцінки вартості чорноземів на 52% -76%.

В ході розпочатої в 2001 році земельної реформи сільськогосподарські угіддя стали приватною власністю. 7 млн українців отримали паї. Однак у 2002 році Верховна Рада заборонила продаж і покупку землі на перехідний період. Потрібно було вирішити, чи дозволяти продавати угіддя іноземцям та скільки землі може купити одна людина або підприємство. Але щорічно парламент продовжує мораторій на продаж землі. Пайовики за законом можуть здавати паї в оренду, міняти на іншу ділянку і передавати у спадок або працювати на ній самі. Разом з тим українці не можуть її продати, поміняти цільове призначення, внести в статутний капітал підприємства або закласти в заставу.

Такі обмеження суперечать Конституції і не дають землевласникам розпоряджатися власністю на свій розсуд, пояснює старший юрист компанії "ОМП" Вікторія Кіпріянова. Порушуються відразу чотири статті головного закону: ст. 14, 21, 22 и 41.

"Фактично, мораторій - порушення конституційного права. Громадянин України за Конституцією має право вільно розпоряджатися власністю. А це норми прямої дії",- коментує юрист.

Проте, українці навчилися обходити закон і продавати свої угіддя. Один із способів, коли хлібороб віддає ділянку за договором емфітевзису. До угоди додається заповіт і довіреність на управління паєм. Використовують і схеми через суд: пайовик нібито заборгував велику суму, і в рахунок цього стягується земля. Ще один варіант – договір обміну: велику ділянку за гроші міняють на меншу.

У Незалежній групі макроекономічного аналізу та прогнозування вважають, що великий бізнес, користується цією перевагою і формує потрібний йому земельний фонд за допомогою скупки або довгострокової оренди землі за заниженими цінами.

Нагадаємо, Кабінет міністрів в угоді з МВФ взяв на себе обов'язок ввести ринок землі.

"Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017 р. Це дозволить діючому мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017 року", – йдеться в Меморандумі Кабміну з МВФ.

За матеріалами: Сегодня

В Україні все більше свиней відправляють на забій

Версія для друку

За підсумками перших трьох місяців року сільськогосподарські підприємства відправили на забій понад 1,2 млн свиней, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

Сукупний обсяг реалізації свиней на забій сільськогосподарськими підприємствами склав 131,6 тис. т. Це на 3,5% більше ніж за аналогічний період 2016-го.

Хоча у 75% регіонів країни фіксували більші обсяги реалізації живця на забій, тенденція з обсягами вирощування зворотня: більш ніж у 80% регіонів у січні-березні отримали менше приростів живої ваги тварин, ніж роком раніше. Як наслідок, за аналізований час на бійні та м’ясокомбінати відправили 99% вирощеної свинини живою вагою. Це в свою чергу формує передумови для відчутнішого послаблення пропозиції живця у недалекій перспективі.

Зокрема, на Вінниччині, Житомирщині, Луганщині та Харківщині забили на третину більше, ніж виростили протягом аналізованого періоду, а в Тернопільській області — на 20% більше.

Чи відчули українці підвищення якості життя після збільшення "мінімалки" - дослідження

Версія для друку

За даними опитування, лише кожен п'ятий українець зазначив, що його зарплата в новому 2017 року змінилася, і причиною цього стало підвищення мінімалки. Разом з тим 75% українців не відчули на собі підвищення якості життя.

Про це заявила представник компанії HeadHnter Україна Руслана Березовська.

«Жваво обговорюється в українському суспільстві підвищення мінімальної заробітної плати до рівня 3 200. Політики переконують українців у краще майбутнє, але в той же час 69% опитаних стверджують, що цей крок суттєво не підвищить рівень життя громадян, а тільки стане причиною  інфляції в країні.

Існує чимало думок експертів, політологів та громадських діячів про позитивні і негативні наслідки впровадження закону про підвищення мінімальної зарплати. За даними опитування, лише кожен п'ятий українець зазначив, що його зарплата в новому 2017 року змінилася, і причиною цього стало підвищення "мінімалки". Разом з тим 75% українців не відчули на собі підвищення якості життя», - зазначила Руслана Березовская.

За словами експерта, згідно з результатами опитування, підвищення мінімальної заробітної плати (3200 грн) суттєво не вплинуло на зарплатну політику більшості компаній. Про зміни у виплатах заявили тільки 20% українців.

«І навіть в цьому випадку про підвищення винагороди повідомили 51% респондентів, в той же час 25% опитаних констатували зменшення розміру виплат в результаті перерозподілу зарплат між усіма співробітниками компанії. Тих, кому підвищили тільки офіційну зарплату, а надбавку виплачують в конверті, - 19%», - поінформувала рекрутер.

За матеріалами: ГолосUA

Посівна-2017: аграрії завершили підживлення озимих

Версія для друку

Станом на 14 квітня усі регіони України завершили підживлення озимих культур. З початку весняних польових робіт було проведено підживлення озимих культур на зерно на площі 7,1 млн га та озимого ріпаку - 872 тис. га. Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Завершується посів ранньої групи зернових: засіяно 2,2 млн га від запланованих 2,4 млн га. Зокрема:

- ярої пшениці посіяно 154 тис. га або 85% до прогнозу (180 тис. га);

- ярого ячменю – 1,5 млн га або 91% до прогнозу (1,6 млн га);

- вівса – 190 тис. га або 92% до прогнозу (207 тис. га);

- гороху – 369 тис. га або 112% до прогнозу (330 тис. га).

Також продовжується посів кукурудзи на зерно – 236 тис. га або 5% до прогнозу (4,5 млн га).

Крім того, цукрових буряків посіяно 251 тис. га або 86% до прогнозу (293 тис. га).

Соняшник посіяний на площі 1,0 млн га або 19% (5,4 млн га).

Розпочато посів сої, який проведено на площі 24 тис. га або 1% до прогнозу (1,9 млн га).

Харківський тракторний завод збільшив збиток в 3 рази

У 2016 році Харківський тракторний завод, за попередніми даними, збільшив збиток в 3 рази, до 667,357 млн ​​грн, в порівнянні з 2015 роком. Про це йдеться в повідомленні заводу.

Активи підприємства на кінець 2016 року склали 1 075 079 млн грн, поточні зобов'язання - 1 314939 млн грн.

Дебіторська заборгованість склала 59606 млн грн.

2015 рік Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе, згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, закінчив зі збитком 218,05 млн грн, скоротивши чистий дохід на 23,85%, або на 160,769 млн грн, до 513,28 млн грн в порівнянні з 2014 роком.

За матеріалами: Українські новини

В американській кукурудзі виявлено шкідливий організм

Версія для друку

При проведенні фітосанітарного контролю імпортних вантажів 12 квітня 2017 року в МРП «Кам’янський» Дніпропетровської області у вантажі кукурудзи (для попкорну) вагою 20,8656 тонни походженням з США було виявлено карантинний, відсутній на території України шкідливий організм – диплодіоз кукурудзи (Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton). Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Заражений вантаж направлено на переробку під контролем державного фітосанітарного інспектора.

З метою недопущення подібних випадків до країни-експортера США надіслано нотифікаційне повідомлення про невідповідність вантажу фітосанітарним вимогам України.

Держпродспоживслужбу можуть підпорядкувати першому віце-прем’єр-міністру

Версія для друку

Наразі Держпродспоживслужба знаходиться в юрисдикції Мінагрополітики. Координування відомства пропонують передати під контроль та оперативне керування першому віце-прем’єр-міністру. Така пропозиція прозвучала під час круглого столу «Епізоотичний статус України, як результат діяльності галузі ветеринарної медицини, та загрози сьогодення», який відбувся 12 квітня в НУБіП, повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

До події долучилися депутати, науковці й представники профільних об’єднань.

Пропозиції будуть направлені до профільного комітету Верховної Ради України і розглянуті на комітетських слуханнях, які відбудуться 18 квітня.

Запропоновані зміни передбачають, що робота Держпродспоживслужби стане ефективнішою: процедура погодження документів спроститься, прийняття і втілення важливих рішень теж, зокрема завдяки усуненню забюрократизованості системи. З огляду на існуючу епізоотичну ситуації в Україні, цей крок — особливо важливий.

Крім того, учасники круглого столу обговорили створення організаційної структури Державної служби України з контролю ветеринарно-санітарних та фітосанітарних заходів. Виокремлення служби означає поліпшення контролю епізоотичної ситуації в країні.

Асоціація «Свинарі України» позитивно оцінює і підтримує зміни, зорієнтовані на підвищення ефективності роботи Держпродспоживслужби:

«Ми як організація, яка активно співпрацює з Держпродспоживслужбою, знаємо і розуміємо, що є багато моментів, які мали б вирішуватися моментально, адже вони стосуються здоров’я людей і тварин. Наприклад, у Європі особливо важливі документи/акти затверджують впродовж 78 годин. В Україні ж вони відкладаються на місяці.

Не будемо голослівними: новий проект Інструкції щодо боротьби з АЧС, про який тривалий час ішла мова, над яким працювали і бізнес, і експерти ще й досі на етапі погодження. Чи, наприклад, ветеринарно-санітарні для свинокомплексів. Їх не затверджують 3-й рік постіль.

Тому, ми, як асоціація, і бізнес, який ми представляємо — обома руками „за“ те, що служба має стати автономнішою. Щоб відомство могло у найкоротші терміни приймати рішення і не затягувати час, йому треба „розв’язати руки“», — наголосила Віце-президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.

В Україні побудують найсучасніший завод з переробки сої

Версія для друку

У Хмельницькій області компанія "AdamPolSoja" ініціювала будівництво заводу з глибокої переробки сої, який має стати найсучаснішим в Європі.

Про це заявив комерційний директор компанії "AdamPolSoja" Дмитро Мотузко.

"Ми почали здійснювати проект, як нам здається, найсучаснішого заводу з глибокої переробки сої в Європі. Наразі він будується в Хмельницькій області, і я сподіваюсь, що будівництво завершиться найближчим часом", - повідомив Мотузко.

Він розповів, що на першому етапі завод перероблятиме негенномодифіковану сою на шрот, соєве масло, ліцетин та "білу пелюстку (різновид харчового соєвого шроту). У подальшому планується виробництво соєвих концентратів та ізолятів, які наразі в Україні не виробляються.

Нагадаємо, Міжнародна асоціація "Дунайська соя" та Австрійська агенція з розвитку (Austrian Development Agency, ADA) оголосили про початок проекту зі стимулювання виробництва не генномодифікованої та органічної сої в Україні.

За матеріалами: Укрінформ

В Україні з’явиться мобільний додаток для фермерів

 

У МінАПК планують запустити мобільний додаток для українських аграріїв. Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

"У Міністерстві давно обдумували такий проект. Тепер ми знайшли, з ким його реалізувати. Вчора обговорив плани запуску мобільного додатку для українських аграріїв з представниками компанії Kyivstar. Хочемо зробити єдиний галузевий IT-майданчик, де можна буде вільно та зручно обмінюватися інформацією та досвідом", - зазначив Тарас Кутовий.

За його словами, завдяки новому додатку фермер зможе:

- дізнаватись про ціни на продукцію, матеріали, новини, погоду, поради;

- планувати та аналізувати ведення свого бізнесу;

- проводити торгові операції;

- оперативно отримувати актуальну статистику та інформацію про державні програми.

"Домовились про створення робочої групи при Мінагрополітики. Впевнений, це буде цікавий проект", - підкреслив міністр.

Президент підписав закон про захист с/г товаровиробників

Версія для друку

Президент України Петро Порошенко підписав закон 1988-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника".

Відповідні дані опубліковано на сайті Верховної Ради.

Даний законопроект передбачає для сільськогосподарських товаровиробників, які до 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, збільшення до кінця року значення суми податку на додану вартість, на яку платник може зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму коштів, що були перераховані ними у січні 2017 року з поточних рахунків на спеціальні сільськогосподарські рахунки, у розмірі не більше суми, задекларованої до сплати на спеціальні сільськогосподарські рахунки у декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року. У межах суми такого збільшення надано право платнику податку подати до органу Державної фіскальної служби заяву щодо перерахування таких коштів з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника податку на його поточний рахунок.

У пояснювальній записці зазначається, що з початку поточного року було скасовано спеціальний режим оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств, через це виникла низка проблем з переходом на загальну систему оподаткування. Зокрема деякі агропідприємства змушені були перераховувати кошти на основний електронний рахунок, звідки кошти не повернулися на спеціальні електронні рахунки агропідприємств і "зависли" там.

[Прийнято нові глобальні стандарти в сфері безпеки насіннєвого матеріалу] Прийнято нові глобальні стандарти в сфері безпеки насіннєвого матеріалу

 

Міжнародний орган з охорони здоров'я рослин приймає нові світові стандарти, покликані зупинити поширення карантинних шкідників з насіннєвим матеріалом.

Керівний орган Міжнародної конвенції з карантину та захисту рослин (МКЗР) та Комісія з фітосанітарних заходів (КФЗ) прийняли новий стандарт на своїй 12-й сесії в Інчхоні (Республіка Корея), яка завершилася 13 квітня, повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (FAO).

У повідомленні FAO зазначається, що стрімке зростання торгівлі сільськогосподарською продукцією через інтернет-ринки ускладнює країнам контроль за всіма партіями сільськогосподарської продукції — великими або маленькими — на наявність в них шкідників і хвороб.

Особливу занепокоєність викликає загроза передачі шкідників за допомогою насіння. На відміну від інших сільськогосподарських продуктів, призначених для споживання, таких як пшениця, ячмінь або сочевиця, насіннєвий матеріал викликає найбільшу стурбованість, оскільки він призначений для посадки і існує велика ймовірність того, що будь-які шкідники, яких він принесе з собою, можуть вижити на новому грунті і розмножуватися після посіву.

Насіннєві компанії часто здійснюють програми з розведення насіння в різних країнах, щоб виростити більше одного врожаю за сезон. Це насіння потім відправляється в усі куточки земної кулі для очищення, обробки, тестування і упаковки, перш ніж його продадуть і відправлять знову, іноді після тривалого зберігання. Його кінцевий пункт призначення може бути невідомий в момент експорту з країни походження.

МКЗР переконана, що введеня нових стандартів в поширенні насіннєвого матеріалу допоможе у вирішенні проблем голоду в країнах Африки та Азії, адже розраховувати на високий урожай місцеві фермери можуть лише за умови використання здорового насіння.

«Ці стандарти, засновані на консенсусі, є найбільш ефективним способом запобігання поширенню шкідників рослин на нові території і запобігання їх шкідливих впливів на рослини, а також біорізноманіття, продовольчу безпеку і торгівлю», — сказав Жінгуян Ксіа, Секретар МКЗР.

 

 

ДСНС попереджає про заморозки

Західні та північні області України, а також Київщина й Вінниччина зазнають впливу заморозків найближчими днями.

Повідомлення про загрозу заморозків розміщено на сторінці ДСНС.

«Вночі 17 квітня в західних, більшості північних, Київській і Вінницькій областях на поверхні грунту та місцями в повітрі заморозки 0-5°С», — сказано в повідомленні. 

За даними Гідрометцентру, вночі 18 квітня очікується до -1°С в центрі і на заході країни, вдень повітря прогріється до +7°С і до +12°С в деяких західних областях. 

На сході буде трохи тепліше: вдень +12-14°С, вночі +5-7°С. У центральних областях +3-6°С вдень, і приблизно така ж температура буде вночі 

У середу, 19 квітня, по всій країні від +3°С до +7°С вдень і від +1°С до - 1°С вночі. Найтепліше буде на Закарпатті і на півдні країни — удень +7-9°С, вночі — заморозки. Майже по всій території країни очікуються дощі. 

20 квітня похолодає ще сильніше. За даними гідрометцентру, по всій країні очікуються дощі, періодично з мокрим снігом. Нічна температура знизиться до -3°С, денна підніметься максимум до +8°С. 

Така ж погода збережеться і в п'ятницю. Вночі до -3°С, вдень до +7°С. На заході переважно без опадів, на решті території країни — дощі зі снігом.

 

Азотні добрива стануть причиною екокатастрофи

[Азотні добрива стануть причиною екокатастрофи]

За останні 50 років у світі зросла популярність азотних добрив. І це не дивно, адже вони значно підвищують врожайність культур.

Агросектор один з основних сфер діяльності, які використовують азот. Залишки азотних добрив потрапляють в океани, ґрунт та атмосферу. За підрахунками вчених максимальна допустима норма азотних викидів в атмосферу ― 35 млн т на рік. Але вже у 2011 р. ці показники становили 121 млн т викидів.

У сільському господарстві, нітрати додають у величезних кількостях для підвищення урожайності зернових. Близько 30% нітратів потрапляють у воду. Приблизно половина всіх нітратів потрапляє в навколишнє середовище ще до того, як рослини встигли їх використати.

За останні 40 років, кількість нітратів, які потрапляють до води зросла у шість разів.

Наслідками надмірного вмісту нітратів у воді є цвітіння водоростей, які виробляють токсини. Ці токсини потім потрапляють до водних організмів (риб), які споживає людина. Окрім того, відбувається виснаження кисню та створення мертвих зон в океанах. Вони утворюються, коли добрива та інші забруднюючі речовини із високим вмістом азоту і фосфору потрапляють у воду. Це спричиняє активне цвітіння водоростей, але вони швидко помирають. Мертві водорості споживають бактерії, які поглинають кисень і морські жителі починають помирати від нехватки кисню.

При інтенсивному використанні азотних добрив, виділяється багато оксиду азоту і аміаку. Це призводить до утворення смогу, руйнування озону та кислотних дощів. Як  наслідок ― глобальне потепління.

В середньому азот приносить у 310 разів більше шкоди ніж вуглекислий газ.

                                                                                  

За невикористання земельної ділянки посилять відповідальність

 

[За невикористання земельної ділянки посилять відповідальність]

Держлісагентство, Мінприроди, Мінагрополітики та Держгеокадастр мають напрацювати пропозиції про посилення відповідальності власників землі, що не обробляється через пожежі. Про це повідомив віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко на засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. 

"Вони мають спільно підготувати пропозиції про збільшення відповідальності власників землі, якщо не відбувається дотримання пожежної безпеки і виникають пожежі...  Якщо не обслуговується, якщо не обробляється, якщо не дотримується пожежна безпека:  до позбавлення власності або повернення у державну власність", - пояснив віце-прем'єр. 

Таке рішення Зубко оголосив після виступу голови Київської ОДА Олександра Горгана, який повідомив про те, що більшість пожеж торфовищ минулого року сталися саме на земельних ділянках, які не обробляються власниками.

Для великих агрохолдингів ринок землі вже існує

 

[Для великих агрохолдингів ринок землі вже існує]

Ринок землі вже існує тільки у викривленому вигляді для 2/3 від загального об’єму сільгоспземель та без будь-яких обмежень для 1/3 сільгоспземель. Про це повідомляє на своїй сторінці Facebook народний депутат Верховної Ради Павло Різаненко.

«На сьогодні в Україні приблизно 42 млн га с/г-землі, з яких 27 млн га – це розпайована земля в приватній власності під мораторієм на купівлю-продаж (ті самі 2/3), 10 млн га – в державній власності не під мораторієм та 5 млн га – в приватній власності не під мораторієм. З державної власності щороку вибуває в приватну (через реалізацію безоплатного права на приватизацію 2 га для ОСГ) біля 150 тис. га, з яких біля 50 тис. га тут же перепродається. Тобто для 5 млн га, а загалом потенційно для 15 млн га, діє ринок без будь-яких обмежень (можна купувати, продавати, заставляти, дарувати і т.д.)», – пише він.

За його словами, викривлений ринок для 27 млн га (7 млн власників, з яких 1,5 млн померлі) існує у вигляді продажу корпоративних прав юросіб, які заключили довгострокові договори оренди з пайовиками (до 49 років) та угоди про успадкування. Таким чином по своїй суті передається право власності. Всім операторам ринку відомо, скільки коштує таке корпоративне право оренди – в середньому $300 за га. Таким чином можна навіть сьогодні порахувати вартість землі на викривленому квазі ринку просумуваши капіталізовану оренду та вищезазначені $300. Нормативна оцінка ріллі на сьогодні 31 тис. грн, нехай застосуємо максимальну орендну ставку 12%, тоді річна оренда 3,7 тис. грн або $140 по сьогоднішньому курсу. Капіталізуємо по ставці вартості капіталу від 15% до 20%, отримаємо від $700 до $930 за сотку + $300 за корпоративні права і маємо вартість с/г-землі на викривленому ринку від $1000 до $1230 за 1 га.

Цей «ринок» вже існує і працює – він вигідний саме агрохолдингам, бо їм це право "власності" обходиться в $300 сьогодні, а решта буде сплачуватись в майбутньому у вигляді оренди (більш того, це буде менша сума, так як люди вмирають і до орендарів переходить вже формальне право власності, після чого не потрібно платити оренду). Перша проблема такого "ринку" в тому, що він викривляє конкурентне поле, великі холдинги мають ресурси та можливості структуризувати та організувати "укладання угод" з тисячами пайовиків, а якраз потенційні малі та середні фермери одразу в менш вигідному становищі. Ну і основна проблема цього "ринку" в тому, що сама земля безпосередньо не може бути використана як застава для отримання фінансування. Тобто він не вирішує головну проблему – інвестицій в с/г для малого та середнього фермера про якого так "турбуються" популісти», – розповідає Різаненко.

Теплий квітень активізував хвороби і шкідників на полях

[Рослина, пошкоджена шкідником]

Підвищена температура повітря на початку квітня прискорила вихід шкідливих організмів із місць зимівлі та заселення ними посівів, де вони харчуються та розвиваються. На початку четвертої п’ятиденки квітня випадання дощів та підвищена вологість повітря за позитивних температур сприяли розвитку та поширенню хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку, але негативно вплинули на шкідливість фітофагів, повідомляє Держпродспоживслужба.

Повсюди в посівах озимих та сходах ярих зернових колосових культур розвиваються хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки, які за допорогової чисельності пошкодили 2 ― 11%, максимально 18% рослин у слабкому ступені. Личинки хлібної жужелиці, переважно старшого віку, в допороговій чисельності дохарчовуються в посівах озимих зернових, розміщених після стерньових попередників.

У Херсонській області 10 ― 30% клопа шкідливої черепашки перелетіло з місць зимівлі у посіви озимих культур.

Повсюди на 3 ― 50% обстежених площ заражені борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею уражено 1― 12%, осередковано 18 ― 34% (септоріоз) рослин у господарствах Київської, Миколаївської та Черкаської областей. У посівах озимого жита та ячменю (Львівська обл.) до 6% рослин уражено ринхоспоріозом.

Посіви озимого ріпаку заселяють, переважно з країв полів, капустяний стебловий та великий ріпаковий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, ріпакові листкоїд та квіткоїд, якими пошкоджено 2 ― 9%, осередково 20% рослин (Київська, Черкаська обл.) у слабкому ступені. На 6 ― 13% обстежених площ культури переноспорозом, альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів уражено 2 ― 12% рослин (Львівська, Черкаська обл.).

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

Харківщина готова допомогти с/г виробникам Луганщини з ринками збуту

[У Харкові відбулася зустріч з делагатом Червоного Хреста]

Харківська область готова надати допомогу сільгоспвиробниками Луганської області з ринками збуту, йдеться на сайті Харківської ОДА.

Перший заступник голови Харківської ОДА Марк Беккер 13 квітня зустрівся з делегатом Міжнародного комітету Червоного Хреста з питань цін і ринку Джессою Серна.

Представник Червоного Хреста звернувся до керівництва ХОДА з проханням допомогти мешканцям прикордонних районів Луганської області, які мають господарства і виробляють сільгосппродукцію у невеликих об’ємах.

«В першу чергу, йдеться про виробництво молочної продукції, м’ясо птиці і овочі. У зв’язку з окупацією Донбасу ці люди втратили ринок збуту в Луганську. Це був їх основний вид заробітку і сьогодні вони опинилися в тяжких умовах», ― розповіла Джесса Серна.

Марк Беккер зазначив, що Харківська область є лідером з виробництва сільгосппродукції.

«Тим не менше, сьогодні в області виробляється недостатньо м’яса птиці. Частина продукції завозиться з інших регіонів і думаю, продукція із Луганської області матиме попит. У нас є великий оптовий торговий майданчик за містом ― ринок «1 кілометр», де торгівля ведеться відповідно норм законодавства. Ми гарантуємо, що продукція, представлена виробником із Луганщини, пройде необхідні перевірки і після цього буде допущена на ринок», ― повідомив Марк Беккер.

Він також пообіцяв, що Департамент агропромислового комплексу разом з Держдпродспоживслужбою організують представникам Червоного Хреста зустріч з керівництвом оптового ринку для обговорення подальшого співробітництва.

«Ми готові допомогти людям, які опинилися у важких умовах», ― наголосив перший заступник голови ХОДА.

В ході зустрічі Марк Беккер також подякував представника Червоного Хреста за допомогу, надану міжнародною організацією при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, викликаної вибухами боєприпасів у Балаклії.