Вітчизняні аграрії недоотримають щонайменше 30-40% державної підтримки через «ручний» розподіл виділених коштів

Версія для друку

Вітчизняні сільгоспвиробники у поточному році недоотримають щонайменше 30-40% державної підтримки через те, що, згідно з затвердженими порядками розподілу бюджетних коштів, дотації визначатимуться в «ручному» режимі через утворені регіональні комісії та комісію Мінагрополітики, що складаються переважно з представників влади, в результаті чого значна частина виділених грошей осяде в карманах чиновників.

Про це заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов 28 лютого на прес-конференції в ІА УНІАН.

«Ми наполягаємо на тому, що розподіл коштів за кожним з напрямків державної підтримки має відбуватись в автоматичному режимі, а не через чиновників. Але згідно з ухваленим механізмом державної підтримки на 2018 рік, бюджетні кошти будуть розподілені через спеціальні комісії. Як показує досвід, такі організації традиційно беруть «відкати» в розмірі 30-40% від виділених сум», - зазначив Михайло Соколов.

Загалом, цьогоріч уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млн грн проти 5,5 млн грн у минулому році. Однак, незважаючи на те, що загальна сума державної допомоги зросла, сільгоспвиробники фактично не побачать цих дотацій через неефективні програми розподілу коштів.

Однією з найбільш сумнівних статей видатків є програма підтримки галузі тваринництва, на яку Кабінет міністрів спрямував 4 млрд грн. Основною складовою даної програми є компенсація вартості будівництва тваринних комплексів і ферм, в тому числі – птахофабрик. Згідно з ухваленим механізмом, уряд компенсує тваринникам до 500 млн грн за будівництво одного об’єкту. Тобто господарство, яке будує одночасно два об’єкти, зможе розраховувати на 1 млрд грн із загальної суми у 4 млрд грн. При цьому на державні кошти зможуть розраховувати лише ті великі гравці ринку, які прийняли рішення про розширення власних потужностей ще кілька років тому, оскільки їх комплекси повинні бути здані в експлуатацію вже у 2018 році. Тому даний механізм не стимулюватиме нове будівництво, а тільки призведе до повторення минулорічної ситуації, коли найбільшу частину коштів отримали великі агрохолдинги, які потребували державної допомоги значно менше за середніх та малих гравців.

Неефективним механізмом державної підтримки стане також програма часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, фінансування якої уряд у 2018 році збільшив до 945 млн грн з 550 млн грн у 2017 році. За експертними даними, основна проблема даної програми полягає в тому, що ще у 2017 році сільгоспвиробники використали лише 130 млн грн з виділених 550 млн грн. Загальна вартість вітчизняної техніки, закупленої аграріями у 2017 році, склала 1,6 млрд грн, і зростання закупівель у 2018 році не очікується. Таким чином, в цьому році при 25% компенсації в рамках відповідної програми буде використано не більше 400 млн грн, а 545 млн грн залишаться невиплаченими.

Не менше запитань викликають й інші програми, зокрема норма про підтримку обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів в рамках програми стимулювання фермерства, на реалізацію якої уряд виділив 1 млрд грн. Згідно з даною програмою обслуговуючий сільськогосподарський кооператив має домовитись з підрядником про купівлю сільгосптехніки вітчизняного виробництва, підготувати усі необхідні документи та оплатити 30% від її вартості. Після чого Мінагрополітики має авалювати вексель, який покриє 70% вартості закупленого обладнання.

У той же час відомство зможе авалювати векселі виключно в рамках бюджетних асигнувань. А отже сільгоспвиробники не зможуть бути певними наперед, яку суму за придбану техніку їм доведеться сплатити самостійно, а яку за них компенсує держава.Тому в такій програмі свідомо ніхто не братиме участі, і ця бюджетна стаття буде вибрана не більше ніж на 20-30%.

Крім того, варто зазначити, що використання векселів взагалі не передбачене бюджетним законодавством.

Іншим серйозним порушенням, яке допустив уряд при затвердженні порядків розподілу коштів, є визначення конкретного кола банків, за кредитами яких надаватиметься держпідтримка. Це суперечить нормам Конституції, Господарського кодексу, Закону «Про державну підтримку сільського господарства» та антикорупційного законодавства. Крім того, Кабінет міністрів обмежив коло суб’єктів надання дорадчих послуг, яким компенсується вартість наданих послуг.

В порядку розподілу коштів передбачений ряд інших юридичних помилок, які доказують, що зазначені порядки приймались поспіхом без проведення ґрунтовного аналізу. Однак такої ситуації можна було б уникнути якби уряд дотримався процедури розробки відповідних порядків. Мінагрополітики після розробки відповідних документів повинно було винести їх на публічне обговорення, врахувати усі отримані зауваження та передати допрацьований документ на погодження до Державної регуляторної служби. Однак профільні асоціації були фактично усунені від обговорення затверджених механізмів.

«Насправді дієвої підтримки аграрної галузі в Україні на сьогодні не існує. Ми передамо свої зауваження стосовно затверджених порядків розподілу коштів в Мінагрополітики, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин і направимо усім зацікавленим особам. 6 березня у рамках XI Міжнародного молочного конгресу в Києві у ВЦ «КиївЕкспоПлаза» відбудеться Національний круглий стіл з питань розвитку тваринництва, в якому візьме участь близько половини вітчизняних виробників молока і м’яса. Також ми запросили на цю зустріч народних депутатів, представників Мінагрополітики, Мінфіну, Мінекономрозвитку, міжнародних фінансових організацій, а також Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Сподіваємось, він почує нас і підтримає вітчизняну аграрну галузь», - сказав голова ВАР Андрій Дикун.

Він додав, що учасники аграрного ринку готові вести відвертий діалог з владою для того, щоб знайти правду та спільно напрацювати такий механізм державної підтримки, який би дійсно стимулював розвиток вітчизняного аграрного сектору.

Знайдено компромісне рішення стосовно реєстрації сільгосптехніки

Версія для друку

26 лютого відбулася зустріч компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» з представниками МінАПК, Держпродспоживслужби та виробників техніки під головуванням Володимира Топчія, директора департаменту землеробства та технічної політики в АПК за участі органів затвердження (ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» та ДП «УкрЦВТ» (УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого). Під час заходу було обговорено питання проходження процедури затвердження типу і отримання сертифікату на сільськогосподарську техніку.

23 лютого цього року набула чинності від 15.11.2017 року «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», згідно якої сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, є одним із основних і обов’язкових документів для подальшої відомчої реєстрації техніки.

«Сертифікат затвердження типу видається на 5 років і передбачає не тільки перевірку дійсності сертифікатів на компоненти чи проведення випробувань, а й виїзд на виробництво спеціаліста органу затвердження, що в рамках співпраці з іноземними виробниками забирає чимало часу, це і погодження з заводами, головними офісами компаній, відкриття віз  та взагалі узгодження графіку виїзду спеціаліста», - зазначив  Олег Нестеров, координатор комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Міністерством і органами затвердження було запропоновано проміжне рішення стосовно першочергової техніки, яка завозиться під вже підписані контракти, – сертифікат на партію. Цей документ можна отримати за значно швидшою процедурою, що надасть виробникам час для отримання сертифікату затвердження типу. Це дозволить не зірвати початок весняно-польових робіт, а аграріям – вчасно отримати техніку з діючим сертифікатом.

«Важливим моментом для усіх учасників ринку є дійсність і законність виданих сертифікатів на партію, адже для здійснення фінансових операції з банком чи торгівлі (оптової чи роздрібної) техніка повинна бути зареєстрована, тобто є необхідною наявність дійсного та внесеного в реєстр сертифікату, аби не виникало питань у Держпродспоживслужби, як органу, що займається відомчою реєстрацією і ринковим наглядом», - прокоментував Олег Нестеров. 

За інформацією представника Держпродспоживслужби, інспектори на місцях проінструктовані щодо порядку реєстрації техніки, й у разі наявності сертифікату в реєстрі, проблем і зволікань із відомчою реєстрацією виникати не повинно.

Донесення до аграріїв змісту урядових програм є обов’язковою умовою для їх ефективності

Версія для друку

Мінагрополітики розпочало широку роз’яснювальну кампанію в регіонах щодо програм підтримки аграріїв на 2018 рік від Уряду. Так, у Харкові відбувся семінар «Державна програма підтримки фермерства. Реалізація в умовах децентралізації» за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, директора Департаменту агропромислового розвитку ХОДА, голів ОТГ Харківщини та керівників фермерських господарств.

«Більшість цьогорічних урядових програм підтримки – нові, тому потребують детального представлення і роз’яснення. Ми прагнемо, щоб кожен аграрій навіть у найвіддаленішому селі почув про дотації, знав як ними скористатися і отримав від держави реальну допомогу», - зазначив Віктор Шеремета.

Зокрема, фермери зможуть отримати 80% компенсацію вартості українського насіння, 40% компенсацію вартості сільськогосподарської техніки, дешеві кредити (компенсується до 1,5 облікової ставки НБУ). Фермерам, які входять в кооператив або створять його, держава буде співфінансувати 70% за придбане обладнання.

Крім того, фермери можуть паралельно користуватись і іншими програми державної підтримки. Наприклад, в рамках підтримки тваринництва (4 млрд грн.) фермер може  отримати 1500 грн на голову ВРХ.

Довідка:

Цьогорічна підтримка агропромислового комплексу (6,3 млрд грн) сконцентрована на найбільш пріоритетних галузях:

- 4 млрд грн - на розвиток тваринництва (здешевлення кредитів, відшкодування за будівлю та реконструкцію тваринницьких комплексів, компенсацію за купівлю племінних тварин, у тому числі 2500 грн на голову ВРХ для особистих домогосподарств);

- 1 млрд грн - на розвиток фермерства та кооперації (здешевлення кредитів, часткова 40% компенсація за придбання сільгосптехніки та обладнання українського виробництва, 70% компенсація за придбання обладнання для молочних кооперативів, садівництва та ягідництва, 80% компенсація вартості насінні, 90% компенсація вартості дорадчих послуг);

- майже 1 млрд грн – часткова 25% компенсація за придбання сільгосптехніки та обладнання українського виробництва;

- 300 млн грн – 80% компенсація вартості посадкового матеріалу у садівництві та виноградарстві.

Аграрії вимагають допрацювати утверджений механізм розподілу дотацій

Громадська спілка «Всеукраїнський Аграрний Форум» від імені провідних громадських організацій-членів: ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада, ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням допрацювати утверджений механізм державної підтримки аграрної галузі з урахуванням висновків, які розробила Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) за результатами аналізу порядків розподілу цих коштів.

«Просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу, доручити профільним міністерствам врахувати зазначений висновок при доопрацюванні вказаних проектів, а також доручити Мінагрополітики підготувати проект постанови Кабінету міністрів України щодо внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, з метою урахування висловлених зауважень», - йдеться у тексті звернення.

Аграрні асоціації зазначили, що цьогорічні порядки розподілу державної підтримки галузі, які уряд затвердив 7 лютого, викликають значне занепокоєння у учасників ринку, як в частині їх загальної доцільності, так і невідповідності діючому законодавству України. На їх переконання, зазначений механізм розподілу коштів неефективний та розроблений в інтересах конкретних великих гравців ринку.

Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об'єднання «Аграрна Рада». Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза».

Крім того, у середу, 26 лютого, в прес-центрі ІА УНІАН пройде прес-конференція, у ході якої ВАР окреслить основні недоліки в затверджених порядках розподілу коштів.

Довідка. Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн з 5,5 млрд грн у 2017 році.

Зокрема, Кабінет міністрів спрямував 4 млрд грн на підтримку галузі тваринництва, з яких 2,5 млрд грн підуть на здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, а 1,5 млрд грн – на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ. Крім того, уряд направив 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств і кооперативів, 945 млн грн – на часткову компенсацію вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, і 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства.

На Держпродспоживслужбу не поширюється мораторій на перевірки бізнесу

Версія для друку

Уряд затвердив перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідний перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1104 та оприлюднений на сайті Урядового порталу.

До переліку включено органи, на сфери діяльності яких не поширювалася дія мораторію на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у 2018 році.

Зокрема, зазначається, що під дію мораторію не підпадає діяльність Держпродспоживслужби та її територіальних органів у частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин.